Під опікою служби зайнятості – діти загиблих учасників
АТО
На
засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, що
відбулося минулого тижня, обрали нового керівника. Відтепер ці повноваження
виконуватиме голова Федерації профспілок Волині Іванна Дубинка-Філозоф.
-
Удосконалення професійної орієнтації молоді, аналіз розвитку малого і
середнього бізнесу, виконання Територіальної програми зайнятості населення
Волині, працевлаштування переселенців та інші проблеми не тільки активно
обговорювали члени координаційного комітету, а й на засіданнях вносили
конструктивні пропозиції щодо підготовки робітничих кадрів, — наголосив,
звітуючи про роботу, генеральний директор ПАТ «SKF Україна» Володимир
Цибульський, який головував у комітеті впродовж трьох останніх років. — Наші
звернення щодо підтримки родинних ферм, видачі ваучерів тим, кому за 45 років,
та інших проблем ринку праці скеровано парламентському Комітету з питань
аграрної політики, Міністерству соціальної політики та Державному центру
зайнятості.
Володимир
Цибульський підсумував спільні дії профспілок, влади та роботодавців краю та
повідомив, що головування в координаційному комітеті переходить до представника
профспілок. Присутні підтримали його пропозицію обрати новим керівником
комітету голову Федерації профспілок Волині Іванну Дубинку–Філозоф.
Директор
обласного центру зайнятості Раїса Кучмук проаналізувала ситуацію з
працевлаштуванням неповнолітніх, сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування. Цьогоріч за сприяння фахівців служби знайшли роботу 29 осіб, яким
не виповнилося 18 років, 43 — отримали направлення на професійне навчання.
Стартовим майданчиком для самоствердження майбутніх фахівців стали Центри
кар’єри у вищих навчальних закладах. Упродовж минулого навчального року тут відбулося
154 профорієнтаційних заходи, в яких узяли участь працедавці, студенти та
викладачі.
—
Особлива увага — дітям військовослужбовців, які загинули в зоні
Антитерористичної операції, — наголосила вона. — Визначити професійні нахили їм
допомагають уроки–семінари, тренінги в Центрах кар’єри, консультації та
психологічне тестування.
Виконуюча
обов’язки директора департаменту економічного розвитку і торгівлі
облдержадміністрації Галина Дика поінформувала про вплив запровадження ЄС
автономних преференційних заходів у торгівлі з Україною на обсяги експорту
волинських товарів, а директор департаменту соціального захисту ОДА Оксана
Гобод — про соціальний захист населення після підвищення цін та тарифів на
енергоносії. Свої думки з цього приводу висловили члени комітету Світлана
Мишковець — заступник голови облдержадміністрації, Юрій Корольчук — генеральний
директор ПАТ «Волинь–АВТО», Анастасій Сохацький — виконавчий директор
Волинського обласного об’єднання роботодавців, Галина Микитюк — голова обласної
організації профспілки працівників соціальної сфери.
Мар’яна
Вербівська, газета «Волинь-нова» від 13.10.2015 року
_________________________________________________________________
Компенсація доїзду до місця роботи може вирішити проблему нелегального працевлаштування
На черговому засіданні координаційного комітету сприяння зайнятості населення обговорили результати надання послуг обласною службою зайнятості переміщеним особам зі Сходу та АР Крим, працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів області, стандарти професійно-технічної освіти.
Як повідомила директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук, станом на 1 березня по допомогу в пошуках роботи звернулося 556 переселених осіб, із них 144 — працевлаштовані. 23 — пройшли профнавчання та підвищення кваліфікації, п’ятеро — оволодівали професією на виробництві. Двоє кримчан і один луганчанин наважилися відкрити власну справу на Волині після отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово.
— У базі даних обласної служби зайнятості 64 пропозиції для тимчасової зайнятості вимушено переселених громадян, — розповіла Раїса Євгенівна. — Така форма праці особливо прийнятна для тих, хто планує незабаром повернутись у рідні домівки. Зголосилися взяти участь у тимчасових і громадських роботах 10 осіб.
За словами Раїси Євгенівни, наразі є шість пропозицій роботи з наданням житла. Працівники служби зайнятості здійснюють інформаційну підтримку внутрішньо переміщених осіб, щотижня беруть участь у роботі Волинського регіонального штабу з питань соціального забезпечення вимушених переселенців (систематично оновлюється інформація про актуальні вакансії, в тому числі з наданням житла). Започатковано проведення робочих зустрічей із волонтерськими організаціями. Розроблена медіа-програма з інформування населення про послуги для внутрішньо переміщених.
Служба зайнятості дослідила й основні причини, через які не звернулися по їхні послуги 923 переселенці, що становить 73% від загальної кількості. Догляд за дитиною, інвалідом або престарілими здійснюють 196 вимушено переселених осіб; працевлаштовані самостійно, самозайняті або перебувають у відпустці за основним місцем роботи 160 осіб; отримують пенсію по інвалідності, пільгову або іншу 99 осіб; не бажають отримувати послуги служби зайнятості 42 особи; уже виїхали за межі регіону 45 осіб; навчаються у вищих та професійно-технічних закладах 22 особи, а от із 50 особами відсутній зв’язок.
Голова комітету Володимир Цибульський подякував Раїсі Євгенівні за кропітку роботу в цьому напрямку.
Після виступу начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Валентини Загреви, котра повідомила, що найшвидше знаходять роботу випускники, які здобули освіту в галузях громадського харчування, автомобільного транспорту, а найскладніше отримати перше місце для праці спеціалістам гірничодобувної галузі, Раїса Кучмук внесла пропозицію, яка буде вигідною як для роботодавця, так і для працівника. За її словами, станом на 1 березня 40 волинських роботодавців перевозять 8,5 тис. працівників, що стає додатковим стимулом для працевлаштування і допомагає вирішити проблему зайнятості сільського населення. Однак цього замало.
— У 80% роботодавець пропонує мінімальну заробітну плату, — пояснює Раїса Євгенівна, — і для багатьох це не вигідно. Адже більша половина заробленого, навіть якщо людина доїжджає з Луцького району до обласного центру, йде на дорогу. Що робить у такому випадку Європа — доплачує роботодавцю з Фонду на випадок безробіття компенсацію за витрати на доїзд працівника. Тобто якщо ти погоджуєшся на мінімальну зарплату, то якийсь період, наприклад півроку, ми, служба зайнятості, компенсуємо доїзд до місця праці. Де взяти на це гроші? В Європі, до прикладу, заклади праці не обслуговують незастрахованих осіб. І якщо ми хочемо боротися з тіньовою зайнятістю, то потрібно припинити фінансово обслуговувати людей, які не мають страхового стажу. Тільки на таких у Волинській області Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрачає 15 млн грн. Якби їх спрямувати на компенсацію доїзду, ми б дали підтримку громаді, оскільки люди працевлаштовувались, а це податки. Ліквідували б явище нелегальної праці, бо офіційне працевлаштування стало б вигідним. А то приходить до нас у 40 років людина з порожньою трудовою книжкою й отримує мінімальну допомогу в 544 грн, але ж вона десь працювала, скажімо, за кордоном.
Таку пропозицію члени координаційного комітету вирішили сформулювати як законодавчу.
Виконавчий директор Волинського об’єднання організацій роботодавців Анастасій Сохацький представив позицію працедавців, що передбачає необхідність доповнення, навіть корегування, зазначеного переліку професійних стандартів відповідно до потреб ринку.
Олена Степанченко, газета "Відомості.інфо" від 12.03.2015 року
Робота не дає переселенцям зневіритися
На засіданні обласного координаційного комітету працедавці, представники служби зайнятості та профспілок обговорили особливості підбору вакансій вимушеним переселенцям. Станом на 1 березня цього року до центрів зайнятості Волині звернулося 556 приїжджих, із них влаштувалися на роботу 144 особи.
Серед тих, хто через трагічні обставини та збройний конфлікт опинився в нашому краї і шукає тут роботу, трохи менш як третина — службовці, стільки ж — кваліфікованих робітників, 21% — професіонали, 19% — представники найпростіших професій. Найбільше переселенців прийняли у свої колективи підприємства «Кромберг енд Шуберт», «Модерн-Експо», ТзОВ «М.Ж.К.» та «Фоззі-Фуд», «Хан-Електробау Україна», Волинська дирекція «Укрпошти», локомотивне депо «Ковель», Ковельське міськрайонне медичне об’єднання, Володимир-Волинська спеціалізована школа-інтернат, Луцький центр первинної медико-санітарної допомоги, мережа аптек «Сальве».
— Щоб вимушені переселенці не зневірилися, адаптувалися в нових обставинах, залучаємо їх до участі в активних програмах, — поінформувала директор ОЦЗ Раїса Кучмук. — Волинські працедавці пропонують їм і вакансії з наданням житла у сільській місцевості. Щоправда, ставлять особливі вимоги до претендентів, бо потребують фахівців певних професій.
Спеціалісти служби зайнятості з допомогою волонтерів, керівників органів місцевого самоврядування з’ясували, що 923 приїжджих не шукають роботи на Волині з різних причин. Є серед них і ті, хто збайдужів до власної долі через психологічний стрес.
У рішенні, яке ухвалили члени комітету, намічено заходи, що об’єднають зусилля не тільки працедавців, фахівців служби зайнятості, а й молодіжного центру праці, обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, волонтерів, психологів. Учасники засідання активно обговорили ситуацію з працевлаштуванням випускників професійно-технічних закладів області. Торік із 4,5 тисячі юнаків та дівчат, котрі отримали спеціальності, перше місце праці знайшли 73,7%.
— Більш як третині підлітків, які здобувають робітничі професії, потрібен не тільки соціальний захист, а й особливі виробничі умови, — наголосила начальник обласного управління освіти і науки Валентина Загрева.— Як свідчить опитування, багатьох випускників не влаштовує низька заробітна плата, і вони змушені шукати інших заробітків.
Виконавчий директор обласного об’єднання роботодавців Анастасій Сохацький поінформував про розробку та погодження стандартів професійно-технічної освіти. Генеральний директор ПАТ «СКФ Україна» Володимир Цибульський, керівник ПАТ «Волинь-АВТО» Юрій Корольчук, директор ВАТ «Луцьке АТП 10727» Михайло Демчук та інші порушили проблему наставництва. А директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук запропонувала, яким чином можна не тільки заохотити працедавців долучатися до підготовки молодих спеціалістів, а й подбати про соціальний розвиток сільських територій, де гострий дефіцит робочих місць і надлишок незайнятих трудових ресурсів.
Валентина Блінова, газета "Волинь-нова" від 7.03.2015 року
_________________________________________________________________
Щоб ринок праці був успішним, варто переймати досвід європейських країн
Минулого четверга на базі Федерації профспілок Волинської області відбулося засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, яке вів його голова, генеральний директор ВАТ «SКР «Україна» Володимир Цибульський. Учасники засідання обговорювали соціальний захист вимушених переселенців, роль профспілок у забезпеченні гарантій оплати праці та виконання Територіальної програми зайнятості населення на період до 2017 року.
Директор департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації Оксана Гобод повідомила про те, як на Волині опікуються вимушеними переселенцями. Зараз в області проживає 229 осіб з Автономної Республіки Крим (це 112 сімей) та 1689 осіб, які виїхали з Донецької та Луганської областей (697 родин). Загалом по призначення щомісячної адресної допомоги звернулося 779 сімей.
Сума допомоги становить для непрацездатної особи 884 гривні, для працездатної - 442 гривні. Але існують обмеження: навіть якщо сім’я багатодітна, допомога на одну родину не може перевищувати 2400 грн в місяць. Крім того, і це прописано в законі про вимушених переселенців з тимчасово окупованої території, особам працездатного віку потрібно будь-що знайти роботу, інакше допомога їм буде анульована. Адже ті люди, які протягом двох місяців після переселення не знаходять роботи, втрачають 50% допомоги, а ще через два і зовсім лишаються без своєї частки виплат. Саме тому департамент соцзахисту продовжує активно співпрацювати з центром зайнятості, щоб чимшвидше допомогти переселенцям влаштуватися на роботу.
Раїса Кучмук, директор обласного центру зайнятості, повідомила, що до них у пошуках роботи звернулися 369 осіб з числа переселенців, 115 працевлаштовано. Це в основному молоді жінки 34- 36 років. Вони згідні працювати за 2500 гривень, погоджуються на тимчасову роботу некваліфікованого характеру, але жити хочуть лише у містах: Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському тощо.
Роль профспілок і оплата праці
Напіввійськовий стан, негативні процеси в країні суттєво вплинули на рівень середньомісячної заробітної плати, повідомила голова обласної організації профспілки працівників соціальної сфери Галина Микитюк. Тож Волинь серед регіонів України за цим показником перебуває у кінці другого десятка. За підсумками вересня, середня заробітна плата в області становить 2818 гривень.
Федерація профспілок посилено працює заради вдосконалення колдоговірного врегулювання та дотримання рівня оплати праці, але після проведеної роботи змушена констатувати про супротив деяких роботодавців. Вони не тільки не бажають створювати профспілки, а й намагаються розвалити вже існуючі. Є ряд підприємств, які не забезпечують дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. Лише офіційно в області у серпні таких підприємств було 39, у вересні - 25. У цьому списку немає жодного, в якому б діяла профспілкова організація.
Велику стурбованість у федерації профспілок викликає дискримінація у рівні оплати праці державних службовців та бюджетників. Спеціалісти при наявності максимальної доплати за вислугу років отримують по 1500-1600 гривень на місяць з відрахуваннями та податком з доходів. Неприпустимо перекладати увесь тягар на плечі трудящих, закликаючи до жорсткої економії. Адже роботу люди виконують навіть більшого обсягу, аніж колись. Як повідомила Галина Микитюк, вони звернулися до влади з проханням хоча б збільшити зарплатню тим спеціалістам, які займаються тепер ще й переселенцями, але відповіді не отримали. Володимир Цибульський, у свою чергу, підтримав зауваження профспілок, заявивши, що ознайомлений з тим об'ємом роботи, які мусять виконувати соціальні працівники за мінімальну заробітну плату. У нього на заводі, до речі, одному з найбільших платників податків на Волині, працівники з подібним навантаженням отримують не менше 6000 гривень.
Аналізуючи стан ринку праці, Раїса Кучмук відзначила різке збільшення чисельності незайнятого населення. Це і не дивно, зважаючи на сьогоднішні реалії. Тож як виконуватиметься Територіальна програма зайнятості населення Волинської області на період до 2017 року, диктуватиме реальність. Раїса Євгенівна навела приклад своїх польських колег:
- Місяць тому мені вдалося поспілкуватися з працівниками Люблінського бюро праці. Виявляється, наші найближчі сусіди чотири роки працювали над тим, щоб перейти на нормативи Євросоюзу. А ми лише на порозі, тільки стукаємо у ті двері. Скільки років нам доведеться переформатовувати нормативну і законодавчу базу? У нас повинно бути насамперед ясне бачення пом’якшення проблем ринку праці. Наш Фонд загальнодержавного страхування, який поповнюють працюючі люди на випадок безробіття, обслуговує ще й незастрахованих осіб. Приміром, приходить 40-річний чоловік з чистою трудовою книжкою ставати до нас на облік, і ми мусимо виплачувати йому мінімальну допомогу по безробіттю. У Польщі такого немає. Тамтешній Фонд виступає у першу чергу компенсатором на випадок, якщо роботодавець збанкрутував і не має можливості провести усі розрахунки з працівниками. Або інший приклад. Отримали під новий закон можливість надавати ваучер на професійне навчання безробітного. Але стикнулися із такими вимогами, нормами і порядками видачі, що неможливо знайти людини, якій би той ваучер можна було вручити. Або процедура припинення підприємницької діяльності: зареєструватися просто і легко, а от розірвати чи перереєструватися - це жах! У Польщі таких проблем уже немає. Тож нам треба насамперед міняти закони і переймати досвід європейських країн.
Мирослава Косьміна, газета "Вісник +К" від 27.11.2014 року
_________________________________________________________________
 Захистити у кризу може тільки робота
На останньому засіданні члени обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення обговорили роль профспілок як гаранта гідної оплати праці, питання соціального захисту переселенців із тимчасово окупованої території України та зони проведення антитерористичної операції, а також заслухали, як виконується Територіальна програма зайнятості населення...
Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук проаналізувала основні показники розвитку ринку праці. Зокрема, за десять місяців цього року послугами обласної служби зайнятості скористалося 53,3 тисячі незайнятих громадян. На вільні та створені робочі місця працевлаштовано 22,7 тисячі осіб. Отримали одноразову допомогу з безробіття і започаткували власну справу 635 громадян. Загалом на це витрачено понад 6,8 мільйона гривень із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Більш як 3,6 мільйона гривень спрямовано на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації 5,2 тисячі безробітних.
— Наразі 1069 гривень – такий середній розмір допомоги, яку виплачують людині протягом 143 днів, якщо настає страховий випадок, передбачений законом, – уточнила керівник. – Щоб зорієнтувати шукачів роботи на ринку праці, служба зайнятості пропонує здобувати спеціальності згідно з кадровими потребами підприємств різної форми власності.
Водночас складна ситуація, зумовлена збройним конфліктом на Сході України, відобразилася і на результатах роботи економіки Волині. Тому заробітна плата у вересні становила 2818 гривень, це лише 80% від середньої в Україні. На нестабільність відреагував і ринок праці. Цього року зафіксовано зниження чисельності зайнятого населення та зростання безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) з 8,3% до 9,7%. А роботодавці області за дев’ять місяців цього року заявили про заплановане вивільнення більш як 6 тисяч працівників.
— Нелегальна праця, молодіжне безробіття – ці проблеми є в кожній державі, – зауважила Раїса Євгенівна. – Від того, чи ефективно спрацює наш державний менеджмент, залежить, як швидко і безконфліктно впораємося з ними.
Своїми пропозиціями запропоновані рішення доповнили голова координаційного комітету — генеральний директор ПАТ SKF «Україна» Володимир Цибульський, а також директор департаменту соціального захисту облдержадміністрації Оксана Гобод, виконавчий директор обласного об’єднання роботодавців Анастасій Сохацький, генеральний директор ПАТ «Волинь–АВТО» Юрій Корольчук, голова обласної організації профспілки працівників соціальної сфери Галина Микитюк та інші.
Наталка Грінчук, газета "Волинь-нова" від 2.12.2014 року
_________________________________________________________________
Після тренінгів психологічної адаптації переселенцям зі Сходу легше знайти роботу
На сьогодні у Волинській області проживає 112 сімей із АР Крим і 697 родин, які вимушено переселилися з Донецької та Луганської областей. Про це під час засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення доповіла директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Оксана Гобод.
За її інформацією, по призначення щомісячної адресної допомоги звернулося 779 сімей. Ці родини також підтримують окремі громадські активісти, благодійні фонди, серед яких Оксана Михайлівна відзначила діяльність фонду «Ефективне суспільство» та «Карітас-Волинь».
Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук повідомила, що до служби зайнятості області звернулися 369 осіб, які вимушено покинули АР Крим, Луганську та Донецьку області, із них 115 працевлаштовані.
— В основному це жінки віком 34–36 років із професійно-технічною освітою, особливих вимог до роботи вони не висувають, орієнтуються на заробітну плату 2500 грн, погоджуються на некваліфіковану роботу тимчасового характеру та хочуть п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними, оскільки майже всі приїхали із дітьми, — такий своєрідний портрет переселенця-пошукача роботи окреслила Раїса Євгенівна. — Звичайно, є проблема із працевлаштуванням, бо це мати, бо це жінка, і фахівці служби зайнятості залучають їх до професійного навчання, стажування безпосередньо у роботодавця, участі в роботах тимчасового характеру.
Загалом на територію області прибули 896 працездатних осіб із числа вимушено переселених, із них 274 чоловіки та 622 жінки.
— Нам доводиться бачити той острах і невпевненість, із якими вони приїжджають зі Сходу та Криму, — продовжила Раїса Кучмук. — Тому є необхідність тренінгів психологічної адаптації в нових умовах життя, які не дадуть опустити руки, зупинять від розпачу, додадуть віри у власні сили. Такі тренінги ми вже започаткували і для внутрішньо переміщених осіб, і для роботодавців, які приймають їх на роботу, для мобілізованих військових та членів їхніх родин.
Також Раїса Євгенівна висловила стурбованість тим, що з ринку праці Волині багато чоловіків мобілізовано.
— І це найбільший біль роботодавців, бо у багатьох забрали найактивніших працівників, спеціалістів, яким важко знайти заміну, — зауважила Раїса Кучмук. — Із Володимир-Волинської птахофабрики 70 працівників мобілізовано, з «Кромберг енд Шуберт» — 68, із шахти «Бужанська» — 30, «Модерн-Експо» — 53, а це фінансові, моральні та виробничі втрати.
Раїса Євгенівна також наголосила на необхідності допомоги родинам мобілізованих. Зокрема, служба зайнятості в області організовувала громадські роботи із заготівлі на зиму дров таким сім’ям. На цих роботах працювало 82 безробітних.
Члени координаційного комітету рекомендували департаменту соціального захисту населення ОДА продовжити роботу щодо соціального захисту вимушених переселенців, а обласному центру зайнятості — забезпечити надання адресних послуг та підвищення рівня поінформованості населення щодо основних положень Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, затверджених постановою КМУ від 01.10.2014 № 509.
Газета "Відомості-UA" від 27.11.2014 року
_________________________________________________________________
У 2013 році на Волині було затверджено Територіальну програму зайнятості населення на період до 2017 року. Про її виконання, а також про нещодавню поїздку до Республіки Польща у Люблінське воєводське бюро праці на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості доповіла директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук.
— До програми у зв’язку із ситуацією в країні будуть вноситися зміни, і ми готові працювати, адаптовувати її до вимог сьогодення, — зауважила Раїса Євгенівна. — За дев’ять місяців цього року кількість незайнятого населення різко збільшилась. Якщо торік на цей момент було 45 тисяч незайнятих громадян, то зараз більше 53 тисяч. У той же час кількість безробітних, які перебувають на обліку, зменшилася: минулого року було 10,7 тисячі, сьогодні — 9,5 тисячі. Чим це можна пояснити? Напевно, ситуація змушує людей самостійно шукати роботу. Крім того, працевлаштуванню сприяють активні програми служби зайнятості, профорієнтаційна робота.
Раїса Євгенівна згадала й про громадські роботи. На жаль, після того як до Закону «Про зайнятість» були внесені зміни щодо співфінансування цих робіт на паритетних засадах, їх об’єм зменшився у два рази, адже органи самоврядування не завжди мають на них кошти. Тому, каже Раїса Кучмук, довелося звернутися до народних депутатів із пропозицією внести зміни у закон і повернутися до стовідсоткового фінансування громадських робіт за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд).
Нещодавно Раїса Євгенівна з колегами відвідали Польщу, де ознайомилися з європейським досвідом розвитку ринку праці.
— Польща працювала чотири роки над тим, щоб перейти на нормативи Євросоюзу, ми тільки на порозі цього, й невідомо, скільки часу доведеться переформатовувати нормативно-законодавчу базу, — зазначила Раїса Кучмук. — Молодіжне безробіття, заборгована заробітна плата, нелегальна праця — це природні проблеми, які є в кожній державі, та від того, наскільки ефективно своїми реформами спрацьовує державний менеджмент, залежить, як швидко їх можна вирішити. Сьогодні наш Фонд, на відміну від Польщі, обслуговує незастрахованих осіб. Кожного року витрачається 14–15 мільйонів гривень на незастрахованих осіб, а це приблизно річна заборгованість із зарплати в області. У поляків Фонд не обслуговує осіб до 18 років, орієнтацією молоді на пошук роботи опікуються так звані молодіжні центри праці. Крім того, Фонд компенсує заборгованість із заробітної плати у випадку, якщо підприємство збанкрутувало. Також Фонд підтримує працівника шляхом компенсації вартості проїзду до місця роботи. Нашу службу зайнятості часто докоряють у тому, що люди відмовляються від вакансій. Але при таких зарплатах і вартості проїзду людині не вигідно йти працювати. У Польщі ж компенсується або вартість бензину, або квитка, аби лишень люди затримувалися на роботі.
Раїса Євгенівна навела низку моментів, які гальмують розвиток українського ринку праці. До прикладу, нещодавня ініціатива видачі ваучерів для навчання громадянам віком старше 45 років. Загалом сама ідея позитивна, однак вимоги такі, що попросту неможливо знайти людину, якій би можна було запропонувати цей ваучер. Або інший приклад — припинення підприємницької діяльності — дуже клопітка процедура, яка забирає багато нервів, часу. Негативно впливає на ринок праці й те, що центральний орган визначає професії, які мають бути проліцензовані для Волині. У Польщі ж ніяких обмежень у переліку професій для регіонів не існує.
— Що дивує не тільки нас, а й польських колег — це потужна хвиля підприємницьких ідей, яка панує у Люблінському воєводстві, — продовжила ділитися досвідом наших закордонних сусідів Раїса Кучмук. — Якщо ми виплатили для 560 осіб одноразову допомогу для започаткування власної справи й у середньому вона становила 6 тисяч гривень, то польські колеги за цей період видали аналогічної одноразової фінансової підтримки для 11 тисяч осіб і розмір її коливається від 100 до 150 тисяч гривень.
Генеральний директор ПАТ «Волинь-Авто» Юрій Корольчук запропонував координаційному комітету звернутися до народних депутатів від Волині для реалізації законодавчих ініціатив, які прозвучали з уст директора обласного центру зайнятості. Виконавчий директор Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців Анастасій Сохацький запропонував на засіданнях районних і міських координаційних комітетів обговорити досвід люблінських колег служби зайнятості.
Людмила Поліщук, газета "Відомості UA" від 27.11.2014 року
_________________________________________________________________
______________________________________________________________
| |||||||
| Це основна теза засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, що відбулося нещодавно на базі підприємства «СКФ – Україна»... | |||||||
Колишній Луцький підшипниковий завод, а нині — одне з найвідоміших підприємств області «СКФ – Україна», не випадково було обрано місцем проведення заходу. Завдяки ефективному менеджменту, впровадженню новітніх технологій, це виробництво є одним із кращих на Волині, та лідером в країнах СНД із виробництва роликових і конічних підшипників. За словами його генерального директора Володимира Цибульського, який до того ж є головою організації роботодавців області, середня заробітна плата тут становить 4860 гривень. Крім того, працівники мають повний соціальний пакет, можливість якісно відпочивати і займатись спортом.
— У нас створені європейські умови праці, – розповів Володимир Цибульський. – Ми тісно контактуємо з обласним центром зайнятості. Коли виникає потреба у додатковій робочій силі, центр зайнятості оперативно у цьому допомагає. Як голова координаційного комітету хочу наголосити, що за цей рік ми реалізували багато задумів. У першу чергу — почали боротися із зарплатами в конвертах. Завдяки цьому значна частина робочих місць була легалізована.
У засіданні координаційного комітету сприяння зайнятості населення окрім роботодавців взяли участь представники влади і профспілок, які представляють інтереси найманих працівників. Так директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук внесла на розгляд комітету низку пропозицій, які підтримали учасники. На думку керівника обласної служби зайнятості, головним завданням сьогодні є працевлаштування жителів сільської місцевості. Для його вирішення діють близько десяти державних і регіональних програм, спрямованих на працевлаштування селян.
— Для розв'язання цієї проблеми потрібно мати ідеологічне підґрунтя. Воно у нас є. Вже більше п’яти років на Волині працює зимова аграрна школа, – розповіла Раїса Кучмук. – Завдяки їй люди почали масово займатись садівництвом та вирощуванням овочів. Крім того, зросла кількість дрібних господарств, які надають перевагу тваринництву. Ще один напрямок зайнятості населення – розведення риби. З усіх цих питань фахівці зимової аграрної школи консультують людей, роз’яснюють їм, як ефективніше реалізувати свій потенціал.
Учасники наради також констатували, що останніми роками змінилася ідеологія роботодавців. І як результат — значно зросли зарплати найманих працівників. Волинь, яка ще кілька років тому пасла задніх за цим показником, сьогодні випереджає такі області, як Житомирська, Закарпатська, Чернігівська, Чернівецька, Херсонська та Тернопільська. Середня заробітна плата на Волині зараз 2550 гривень. І це — не межа.
— Нас часто критикують роботодавці за великий розмір виплат по безробіттю, – зізналась Раїса Кучмук. – Але в такий спосіб ми стимулюємо керівників підприємств, бізнесменів платити більшу заробітну плату найманим працівникам. Адже далеко не кожна людина сьогодні погодиться працювати за мінімальну зарплату.
Одне з суттєвих нововведень Закону «Про зайнятість населення» — запровадження так званих «ваучерів» на перепідготовку людей зрілого віку. Цьогоріч ними скористалось 384 особи. Найбільш затребуваними були професії машиніста–механізатора, плодоовочівника, будівельника.
Ставлення роботодавців до працівників нині кардинально змінилось. Сьогодні власники підприємств готові витрачати кошти на перевезення і харчування людей, які працюють на виробництві. Зі слів начальника обласного центру зайнятості в області 34 роботодавці вже виплачують людям середню зарплату більше 3 тисяч гривень. Причому це не дрібні підприємства.
Серед рішень, що були прийняті на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення — бліц-навчання роботодавців з питань дотримання чинного законодавства, відновлення роботи навчально-виробничих комбінатів і надзвичайно актуальне питання професійного навчання серед старшокласників, адже виробництво потребує фахівців робітничих професій.
— Влітку ми спробували відновити роботу із професійного навчання молодих людей на базі підприємства «Кромберг енд Шуберт», — поінформувала Раїса Кучмук. – Приємно зазначити, що студенти із задоволенням сприйняли пропозицію. За літо вони отримали хороший урок професійної орієнтації.
З 1–го січня наступного року запрацює ще одна норма нового закону про зайнятість згідно з якою людина зможе самотужки здобувати професійну освіту. У цьому випадку центр зайнятості і роботодавці повинні оцінити якість знань працівника і видати відповідний документ державного зразка про професійну освіту.
Микола Приймачук, газета "Волинь-нова" від 17.12.2013 року
____________________________________________________________________
Середній розмір одноразової виплати допомоги з безробіття становить більше восьми тисяч гривень
На черговому засіданні Волинського обласного
координаційного комітету сприяння зайнятості населення заступник директора
обласного центру зайнятості Алла Чубара презентувала учасникам засідання
напрацювання щодо сприяння розвитку малого бізнесу в області й підтримці
підприємницьких ініціатив безробітних.
Зокрема, вона повідомила про нову послугу служби
зайнятості — безкоштовне консультування роботодавців і підприємців із питань
ведення підприємницької діяльності з залученням фахівців інших структур
(Пенсійного фонду, податкової інспекції, управління юстиції, управлінь
агропромислового розвитку, Держземагентства й інших).
— Станом на 1 серпня цього року в центрах зайнятості
області 281 особа отримала консультації з питань провадження підприємницької
діяльності, — розповіла Алла Миколаївна.
За її словами, з 1 січня 2001 року за сприяння служби
зайнятості підприємцями на Волині стали 25 тисяч 600 осіб. Із коштів Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
їм профінансовано 44 мільйони 300 тисяч гривень.
— За сім місяців цього року 5900 осіб було залучено до
семінарів із започаткування підприємництва, однак відкрили власну справу тільки
365, — наводить цифри Алла Миколаївна. — Шлях залучення службою зайнятості
безробітних до відкриття власного бізнесу складається з таких кроків: спочатку
йде орієнтація на підприємництво, після того — професійне консультування,
пізніше — професійне навчання, тоді розробка бізнес-плану і його публічний
захист, реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності й одноразова виплата
допомоги з безробіття для започаткування власної справи. Межі цієї виплати
коливаються від 2800 гривень до 49 тисяч. Це залежить від страхового стажу та
розміру заробітної плати за останнім місцем роботи. Середній розмір допомоги на
підприємництво поточного року становив 8200 гривень.
Щодо сільського господарства, то підприємництво тут
започаткувало цьогоріч 63 людини, у сфері зеленого туризму — 80. Цьому сприяли
такі освітні проекти служби зайнятості, як «Зимова агрошкола» й «Школа культури
і туризму».
Найпопулярніші за останні три роки види підприємницької
діяльності — торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, ремонт
автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку, надання
транспортних послуг. Серед найбільш цікавих бізнес-ідей безробітних Алла Чубара
назвала відкриття косметичного кабінету, міні-ательє, тренажерного залу,
міні-пекарні, виробництво вітражів, хутра та виробів із нього, виготовлення
м’яких меблів, розведення риби у штучних водоймах.
Варто зауважити, що перед початком засідання голова
комітету Володимир Цибульський висловив невдоволення з приводу того, що окремі
члени комітету дозволяють собі не з’являтися на засідання без поважних причин.
Людмила Шишко, газета «Відомості інфо» від 12.09.2013
року
__________________________________________________________________________
Розвиток до підприємництва –
крок до заможності
На базі Луцького ВПУ будівництва та архітектури нещодавно відбулося чергове засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення за
головуванням генерального директора ПАТ «СКФ Україна» Володимира Цибульського.
Володимир
Іванович висловив незадоволення, що окремі члени комітету байдужі до засідань і
не відвідують їх.
Розглянули
низку питань щодо розвитку малого і середнього бізнесу на Волині. Заступник
директора обласного центру зайнятості Алла Чубара зокрема зазначила: служба
зайнятості найбільше сприяє розвитку підприємництва в області, бо мотивує
громадян до започаткування власної справи, надає безоплатні консультації із
залученням фахівців інших структур під час впровадження підприємницької
діяльності. Нині на 1 серпня 281 особа отримала такі консультації. З 2001 р. за
сприяння служби зайнятості підприємцями стали 15 тис. 600 осіб.
Процес
залучення службою зайнятості безробітних до самозайнятості охоплює орієнтацію
на підприємництво, професійні консультування та навчання, розробку бізнес-плану
і його публічний захист, реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, лише
тоді - виплата одноразової допомоги по безробіттю для організації власної
справи.
- З початку року до семінарів, орієнтованих
на започаткування бізнесу, залучено 5 тис. 900 безробітних, - розповіла Алла
Миколаївна. - Підприємцями стали 365 осіб, із них 63 - у сфері сільського
господарства. Цьогорічна середня одноразова виплата допомоги по безробіттю для
організації підприємництва - 8 тис. 200 грн. (залежить від стажу і заробітної
плати). Найчастіше розпочинають бізнес у сфері торгівлі, ремонту автомобілів,
побутових виробів.
У
професійній орієнтації та навчанні підприємців-початківців постійно
використовуються напрацювання служби зайнятості, серед яких - «Каталог
підприємливих ідей безробітних Волині», фоторяд «Підприємливі люди волинського
села», альманах «Соціально відповідальний бізнес» тощо. У сільській місцевості
розвитку підприємництва сприяють освітній проект «Зимова агрошкола», «Школа
підтримки культури і туризму». Навіть облаштування власного подвір'я - це крок
до самозайнятості, наголосила Алла Чубара:
- Цьогоріч оголосили таку акцію для
безробітних. Можливо, саме з цього для когось розпочнеться створення агросадиби.
До речі, за сприяння центру зайнятості власну справу у зеленому туризмі
започаткувало загалом близько 80 осіб.
Здобути
знання для провадження підприємницької діяльності можна в 12 навчальних
закладах області а також у Рівненському центрі профтехосвіти державної служби
зайнятості. Варто зазначити, що велика частка бізнес-ідей, які були реалізовані
безробітними, вийшла саме зі стін центрів зайнятості: доволі часто фахівці
центрів наштовхують майбутніх підприємців на думку, у чому вони можуть себе
зреалізувати.
Про
заходи щодо зростання зайнятості населення за рахунок розвитку малого і
середнього бізнесу розповіла директор обласного фонду підтримки підприємництва
Ольга Шворак. Ця структура працює з 2006 р., серед завдань котрої - долучення
до проектів Євросоюзу, співпраця з різними організаціями, котрі займаються
проектною діяльністю. Зараз розпочинають реалізацію двох проектів: «Транскордонна
система пошуку інвестора Польща - Україна» (червень 2013-го до травня 2015-го),
який спрямований, перш за все, на підвищення інвестиційної привабливості
прикордонних територій, а також - «Планета ідей - транскордонний трасфер знань
у сфері розвитку зеленого туризму» (серпень 2013-го - січень 2015-го), головна
мета котрого - створити бюро, яке інформуватиме ГО, неприбуткові, державні
структури щодо нових програм у зеленому туризмі та допомагатиме в написанні
грантів, здійснюватиме їхній супровід.
На
засіданні розглянули питання про хід реалізації в області Державної цільової
програми розвитку профтехосвіти на 2011-2015 рр. Зокрема заступник начальника
облуправління освіти і науки Юліан Таранчук наголосив, що згідно з програмою
передбачено створення 7 профільних навчально-практичних центрів із впровадження
інноваційних технологій. Наприклад, уже в 2013 р. заплановано відкриття трьох
таких структур на базі Нововолинського, Луцького ВПУ та Луцького ВПУ
будівництва та архітектури. Але виникають проблеми із залученням коштів у першу
чергу з Державного бюджету.
Члени
координаційного комітету обговорили проблему погашення заборгованості з виплат
зарплати та дотримання її мінімального рівня, а також - проект Порядку
спрямування коштів Фонду державного соцстрахування на випадок безробіття на відшкодування
витрат роботодавця у виплаті відсоткової ставки за банківськими кредитами. Щодо
кожного розглянутого питання було ухвалено відповідне рішення.
Наталія Главнічек, газета «Волинська газета» від 12.09.2013 року
_______________________________________________________________Чи порятують профтехосвіту навчально-практичні центри?
Наступного року згідно з цільовою програмою розвитку професійно-технічної освіти має розпочатися створення навчально-практичних центрів. Заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Георгій Грушка повідомив про це членів обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, які обговорили потреби у створенні та модернізації таких центрів під час засідання, що відбулося у приміщенні ТзОВ «Кромберг енд Шуберт».
Проблема якості підготовки робітничих кадрів, перепідготовки та підвищення фаху дорослого населення на замовлення роботодавців у професійно-технічних закладах не вперше стає предметом ретельного обговорення представників влади, бізнесу і служби зайнятості. Ці три сторони зацікавлені якнайшвидше подолати дефіцит висококваліфікованих трудових ресурсів для промисловості, будівництва, сільського господарства. Досвід двох навчально-практичних центрів, що створені і працюють на базі Луцького вищого професійного училища будівництва та архітектури, свідчить про розширення можливостей не тільки для засвоєння теоретичних знань, а й для практичного опанування новими технологіями.
За шість років, відколи працює навчально-практичний центр «Хенкель-Баутехнік Україна», тут здобули фахову підготовку за спеціальністю облаштування підлог та гідроізоляції із використанням матеріалів цієї компанії більше 2300 осіб, із них — майже 700 слухачів, направлених центрами зайнятості. Можливістю навчити своїх робітників нових технологій скористалися і підприємства. З цим та ресурсним навчальним центром від компанії «Кнаух», на базі якого слухачі та учні здобувають професію «монтажник гіпсокартонних конструкцій», тісно співпрацює ПАТ «Луцьксантехмонтаж — 536».
За словами Георгія Грушки, в області заплановано створити ще 7 навчально-практичних центрів. Наступного року три з них мають з’явитися на базі Нововолинського та Луцького вищих профтехучилищ — за напрямком промисловість та будівництво. На їх створення передбачено виділити 25 мільйонів гривень: 8,88 мільйона — із державного, майже 7,7 мільйона — з місцевого, 8,4 мільйона — з інших джерел фінансування. Такий значний обсяг коштів уже зараз викликає сумнів у можливості здійснення запланованого.
Про ефективність фінансування таких проектів говорили у своїх виступах виконавчий директор обласного об’єднання роботодавців Анастасій Сохацький, голова ради федерації профспілок області Іван Карпомиз, генеральний директор ПАТ «Волинь-АВТО» Юрій Корольчук, голова ВАТ «Луцьке АТП-10727», голова правління організації роботодавців підприємств автотранспорту області Михайло Демчук. Вони наголосили на необхідності враховувати вимоги працедавців до якості підготовки робітничих кадрів, вже вкотре вказували на застарілу виробничу базу закладів профтехосвіти, на якій, звісно, не можна навчати учнів сучасних технологій.
Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук звернула увагу учасників засідання на культуру трудових відносин, відтік кваліфікованих робітничих кадрів за кордон. На думку керівника, ті молоді люди, які нині здобувають професії у навчальних закладах Польщі, інших країн Європи, навряд чи повернуться в Україну. Тому бажаючих навчатися і підвищувати свій фах варто направляти у такі центри, де підготовка трудових ресурсів відповідає вимогам працедавців, зокрема у Рівному, де для волинських підприємств та установ підготовлено більше 100 спеціалістів. Шкода, що ініціатива створення такого центру з підготовки сільськогосподарських кадрів для західного регіону на базі учбового центру в Рокинях так і не підтримана.
Про створення умов для реалізації права на працю осіб із інвалідністю йшлося у виступах начальника головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Світлани Мишковець, заступника директора обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Галини Кулічук, директора Луцького учбово-виробничого підприємства УТОС Алли Суховершко. Заступник голови облдержадміністрації Сергій Ющак зауважив, що недостатньо використовуються можливості Фонду соціального захисту інвалідів для створення робочих місць із врахуванням вимог людей із особливими потребами.
Учасники засідання ознайомилися з практикою регіональної трудової міграції та соціального захисту працівників ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», а також затвердили план роботи обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення на 2013 рік.
Валентина Блінова, газета «Волинь-нова» від 11.12.2012 року
Спільні зусилля дають позитивний результат
Директор ПАТ SKF «Україна» і голова обласного об’єднання роботодавців Володимир Цибульський знову очолив координаційний комітет сприяння зайнятості населення.
Під час останнього засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення відбулися зміни в його складі. Замість заступника голови облдержадміністрації Едуарда Стоєва, який очолював комітет, та начальника ТзОВ «ТЛТД ПМК-20» Василя Калуша, повноваження членів цієї структури набули заступник голови облдержадміністрації Сергій Ющак та генеральний директор ПАТ «Волинь-авто» Юрій Корольчук.
А головування в координаційному комітеті сприяння зайнятості населення перейшло від сторони влади до роботодавців. За одноголосної підтримки членів комітету його очолив генеральний директор ПАТ SKF «Україна» Володимир Цибульський, голова обласного об’єднання роботодавців. Його заступниками обрано заступника голови облдержадміністрації Сергія Ющака та голову ради Федерації профспілок Волині Івана Карпомиза.
Перш ніж передати повноваження новому керівникові, заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв прозвітував про виконання своїх повноважень за період із серпня 2010 до травня 2012 року.
— Узгоджені дії влади, роботодавців, профспілок та служби зайнятості якісно поліпшують ситуацію на ринку праці, — підсумував Едуард Миколайович. — Зусилля членів координаційного комітету спрямовувалися насамперед на підготовку погоджених і виважених рішень для ефективного сприяння зайнятості населення. Про це свідчить низка проблем, які ми обговорювали під час засідань: створення та укомплектування нових робочих місць на підприємствах із іноземними інвестиціями, підвищення оплати праці найманим працівникам, погашення заборгованості з виплати заробітної плати, легалізація тіньової зайнятості, якісна підготовка робітничих кадрів, надання освітніх послуг на ринку праці, створення Центрів кар’єри та центрів працевлаштування у вищих навчальних закладах тощо.
Наслідком рішень, прийнятих членами координаційного комітету, стали конкретні результати: цільове навчання для орендарів водних об’єктів, бліц-навчання для керівників деревообробних підприємств, членів родинних ферм та дрібних сільгоспвиробників, роботодавців, які працюють у галузі готельно-ресторанного бізнесу. За останній період закріпилася стійка тенденція до зростання середньої заробітної плати, яка збільшилася до 2526 гривень на місяць, що на 17,9 відсотка більше від минулорічного показника. З початку року на мільйон гривень зменшилася загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати. Скоротилася кількість боржників серед економічно активних підприємств.
Завдяки спільним старанням влади та роботодавців намітилися позитивні тенденції на ринку праці області. Зменшився термін перебування на обліку служби зайнятості пошукачів роботи, прискорився процес укомплектування вакансій, які подають роботодавці, поліпшилась якість професійної підготовки робочої сили.
Інформуючи про надання профорієнтаційних послуг населенню та роботодавцям на транскордонному ринку праці, директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук стратегічним ключем до вирішення цієї проблеми назвала адаптацію форм і методів роботи, які впроваджує обласна служба зайнятості, до досвіду своїх європейських колег.
— Стрімке трансформування економіки передбачає постійне підвищення вимог до професійної підготовки кадрів, — зауважила керівник. — Служба зайнятості сприяє зростанню професійної та трудової мобільності безробітних, орієнтує їх відкривати у собі таланти і можливості, удосконалювати навики й уміння.
Специфіка ринку праці Волині характеризується міграційними процесами, вкладеннями іноземних інвестицій в економіку області, впровадженням нових технологій, інтенсивним розвитком туризму та відпочинкового бізнесу. Як наслідок — виникає потреба підтвердження професійної компетенції працівників, котрі здобули навики роботи за кордоном, зумовлює підвищений попит на висококваліфіковану робочу силу та підготовку трудових ресурсів.
Члени координаційного комітету сприяння зайнятості населення у своєму рішенні схвально оцінили роботу мобільних центрів зайнятості, які надають консультації щодо запобігання нелегальній трудовій міграції та торгівлі людьми, а також підтримали здійснення освітнього проекту «Школа підтримки культури і туризму», що допомагає залучати безробітне сільське населення до надання послуг у сфері туризму, розвитку народних промислів та ремесел.
На засіданні координаційного комітету активно обговорювалася проблема вдосконалення профорієнтаційної роботи у закладах освіти. Про це інформував заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Георгій Грушка. Досвідом роботи, своїми пропозиціями поділилися директор Луцького центру професійної освіти Ольга Завацька, директор Рожищенського коледжу Львівської академії ветеринарної медицини імені Гжицького Віктор Свистак, директор Володимир-Волинської ЗОШ Валерій Мосіюк, виконавчий директор «Пан Курчак» Костянтин Рупчев, який, зокрема, особливий наголос поставив на профорієнтаційній роботі з молоддю через здійснення програми «Шлях до майбутнього».
У прийнятому рішенні члени координаційного комітету сприяння зайнятості населення передбачили вивчати методологічні підходи активних роботодавців у здійсненні профорієнтаційної роботи серед молоді, поліпшувати співпрацю навчальних закладів із центрами зайнятості, через ЗМІ піднімати престиж робітничих та сільськогосподарських професій.
Валентина Блінова, газета «Волинь-нова» від 18.09.2012 року
| ЩОБ ОСВІТА БУЛА ДІЄВОЮ, ЇЇ ПОТРІБНО НАБЛИЗИТИ ДО ВИРОБНИЦТВА |
| 24.05.2012 | Людмила Шишко, газета "Відомості UA" від 24.05.2012 року | ||
 | ||
 Під час чергового засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення обговорювалися питання підвищення рівня оплати праці, стан погашення заборгованості з заробітної плати в області, також ішлося про соціальне партнерство як механізм модернізації сучасної професійно-технічної освіти.
Зокрема, заступник начальника головного управління праці, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА Олександр Жураківський повідомив, що на 1 травня 2012 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в області становила 6,1 мільйона гривень. У структурі загального боргу 2,8 мільйона — заборгованість на економічно активних підприємствах.
— Невтішною залишається ситуація на комунальному підприємстві «Луцьке підприємство електротранспорту», — наголосив Олександр Жураківський. — Станом на 1 травня сума заборгованості з виплати заробітної плати на цьому підприємстві сягає майже мільйона гривень.
— Заборгованість на економічно неактивних підприємствах становить 1,2 мільйона, — продовжив називати цифри пан Олександр. — Заборгованість на підприємствах-банкрутах сягає двох мільйонів гривень. Повне погашення боргів відбулося на підприємстві «Луцький картонно-руберойдовий комбінат».
За його словами, станом на 1 травня цього року територіальною державною інспекцією праці в області проведено 37 перевірок на 30 суб’єктах підприємницької діяльності щодо дотримання соціальних гарантій і виплати заробітної плати. За результатами перевірок складено і передано до суду 18 протоколів, 24 особи притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відкрито сім кримінальних справ. Також він зупинився на питаннях легалізації заробітної плати. Якщо у березні середня по Україні становила 2926 гривень, то по області — 2212 гривень.
Суттєво підтягнули рівень заробітної плати підприємства, які працюють у галузі агропромислового комплексу, рибництва, лісового господарства і торгівлі, зазначив голова комітету Едуард Стоєв. А от найгірша ситуація, за його словами, у готельному та ресторанному бізнесі. Керівники цих суб’єктів підприємницької діяльності декларують найменші в області зарплати. Тому було вирішено, аби голови райдержадміністрацій і міські посилили контроль за своєчасною виплатою заробітної плати та дотриманням мінімальних гарантій у оплаті праці.
Голова наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха зупинився на проблемах модернізації сучасної професійно-технічної освіти, зазначивши, що будь-які навчальні плани училищ потрібно наближати до виробництва і має бути співпраця навчальних закладів із бізнесом того чи іншого напрямку. Для прикладу він розповів, як на базі вищого професійного училища будівництва й архітектури готував кадри для свого підприємства. Сьогодні це училище Віктор Чорнуха вважає взірцем професійно-технічної науки. Думку роботодавця підтримав і начальник управління освіти і науки Олександр Хомич. Він наголосив, що без реальної співпраці професійно-технічних освітніх закладів області з соціальними партнерами, передусім підприємствами, замовниками робітничих кадрів, досягнути бажаних результатів щодо якісного відтворення робітничого потенціалу на застарілій навчально-матеріальній базі просто неможливо.
Перший заступник директора обласного центру зайнятості Світлана Корецька розповіла про можливості служби зайнятості у професійному навчанні та перенавчанні молоді, а також дорослого населення.
| ||
__________________________________________________________
Запевняє керівник ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» Віктор Чорнуха.
Підвищення рівня зарплати та скорочення боргу з її виплати, розвиток і модернізація сучасної профтехосвіти, потреба перекваліфікації дорослого населення й оцінка роботодавцем якості такої підготовки - ось основні питання, винесені на розгляд Волинського обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.
Головував на засіданні заступник керівника виконавчої гілки влади області Єдуард Стоєв. Серед присутніх - начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Олександр Хомич, перший заступник директора Волинського обласного центру зайнятості Світлана Корецька, виконавчий директор обласного об'єднання організації роботодавців Анастасій Сохацький, голова наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха.
ЗАРПЛАТНИЙ МІНІМУМ ТА БОРГИ
Розпочали засідання із внесення змін до складу комітету, що зумовлені кадровими ротаціями в окремих структурах органів влади. Єдуард Миколайович наголосив, що нинішнє засідання - останнє під його керівництвом. Отож, необхідно підбити підсумки та подумати над кандидатурами нового голови.
Тоді приступили до обговорення питання, котре, безперечно, цікавить кожного волинянина: рівень оплати праці та кроки влади, спрямовані на ліквідацію заборгованості. Окреслив ситуацію заступник начальника головного управління праці, соціальної політики, питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Олександр Жураківський. Він повідомив, що нині, незважаючи на проблеми, є позитивні зрушення: сума заборгованості зменшилася майже на 50%, а середня заробітна плата на Волині становить 2212 грн, тоді як у державі загалом -2923 грн.
Свою думку з цього приводу висловив Єдуард Стоєв. Він повідомив, що за підсумками двох років Волинська область за рівнем середньої заробітної плати піднялася на 3 пункти, залишивши позаду Тернопільську, Херсонську та Чернівецьку. Суттєво вдалося підняти оплату праці у галузях агропромислового комплексу, лісового господарства, торгівлі. Залишаються проблемними у цьому напрямку транспортна галузь та, як не дивно, готельно-ресторанний бізнес.
ЧИМ ЖИВЕ СЕЛО
Одним із непростих секторів економіки залишається сільське господарство. Як повідомив голова обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу Ростислав Чернюк, у цій галузі рівень заробітної плати і досі низький. На 1 січня цього року середньомісячна зарплата становить 1088 грн. (54,6% від інших галузей економіки Волині). Якщо порівняти з іншими регіонами, то тут наша область посідає остання місце.
Виникло логічне питання - чому? З цього приводу Ростислав Чернюк сказав, що перша і основна причина - невеликі обсяги виробництва продукції, а витрати на паливно-мастильні та інші необхідні матеріали - високі. Отож, як не прикро, доводиться економити на працівниках.
Важливим чинником впливу на підвищення рівня заробітної плати є колективні договори. За словами Ростислава Чернюка, у тих господарствах, де профспілкові організації подбали про їх укладення, проблем значно менше.
ПРО МОДЕРНІЗАЦІЮ ОСВІТИ
За останні роки в області (та й Україні загалом) склалася ситуація, коли виник дефіцит кваліфікованих робітників. Натомість вищі навчальні заклади «штампували» спеціалістів, для яких практично не було роботи. Тим часом будівельна галузь, як і чимало інших, потребувала вмілого робітника, котрому готові були надати хорошу зарплату і пакет соціальних гарантій. На щастя, нині проблему дещо вирішено.
- Наш колектив базується на випускниках Луцького вищого профтехучилища будівництва та архітектури №2, - розповів голова наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха, піднімаючи питання модернізації сучасної освіти. – Цей заклад, вважаю, є взірцем для інших.
Віктор Григорович наголосив, що освітні установи повинні постійно співпрацювати із роботодавцями. Зачепив і проблеми.
- Будівництво - одна із найскладніших галузей, - сказав Віктор Чорнуха. - Адже на нас впливає погода, люди трудяться на протягах, висотках. Окрім того, немає прохідних, що розхолоджує працівників. Отож, зацікавити можна лише грішми. Середня заробітна плата за минулий рік становила трохи більше 3200 гривень. Не можу сказати, що вона висока. Все тому, що у штаті - багато пенсіонерів, котрі виконують роботу сторожів: чергують на об'єктах раз у 4 дні. отож, їхній заробіток - невисокий. Праця кваліфікованих працівників оплачується досить добре.
Щодо чималої кількості безробітних осіб із кваліфікацією будівельника, які перебувають на обліку в обласній службі зайнятості, то це, за словами Віктора Чорнухи, люди, котрі переважно не хочуть працювати. Адже кожна людина нині може знайти роботу.
Із таким твердженням погодився Олександр Хомич. Він запевнив, що співпраця завжди була, і влада тільки сприяла її налагодженню. Сьогодні уже укладені договори між підприємствами та училищами щодо проходження практики та подальшого працевлаштування.
Звісно, найкращим мостом, що з'єднує випускника і роботодавця, є центр зайнятості. Про його особливості та можливості розповіла Світлана Корецька. Вона зазначила: люди, котрі дійсно бажають працювати, порівняно швидко знаходять роботу.
- У 2008 році для випускників професійно-технічних закладів на законодавчому рівні відмінили довідку про самостійне працевлаштування, - сказала Світлана Миколаївна. - Це дає шанс учорашнім студентам, які не мають змоги одразу влаштуватися на роботу, отримувати допомогу по безробіттю.
Світлана Корецька розповіла, що вони провели значну роботу серед сільського населення. Проте чимало людей, які мають власне господарство, часто не можуть звикнути до нормованого робочого дня, а є інертні громадяни, котрих нічим зацікавити не можна.
Завершили засідання доповіддю виконавчого директора Волинського об'єднання організації роботодавців Анастасія Сохацького. Він розповів про потреби перекваліфікації дорослого населення.
Як повідомив Анастасій Лаврентійович, у цьому питанні обласний центр зайнятості спрацьовує досить добре: у 2011 р. за його сприяння професійне навчання пройшли 4І96 осіб.
Результатом та підсумком роботи стали відповідні рішення, які ухвалили члени координаційного комітету.
Світлана Думська, газета "Воинська газета" від 24.05.2012 року
___________________________________________________________________________
Перспектива профтехосвіти – навчання на виробництві
Учасники останнього засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості одностайно зійшлися на думці, що найкращий ефект у підготовці фахівців робітничих професій дає навчання на виробництві. Це підтвердили голова наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Олександр Хомич, виконавчий директор обласного об'єднання організацій роботодавців Анастасій Сохацький, перший заступник директора обласного центру зайнятості Світлана Корецька та інші.
Доповідаючи про реалізацію цільових програм розвитку професійно-технічної освіти, Олександр Хомич зазначив, що хоча ресурс фінансового забезпечення Програми розвитку професійно-технічної освіти в області на 2008-2012 роки становив більше 18 мільйонів гривень, цих коштів надто мало для запровадження інноваційних технологій, придбання сучасного обладнання для навчальних закладів профтехосвіти.
Бажаних результатів у підготовці висококваліфікованих робітників, які могли б успішно конкурувати на ринку праці, можна досягти лише завдяки співпраці професійно-технічних закладів із соціальними партнерами — тими підприємствами, які водночас є замовниками робітничих кадрів. Це підтвердив і голова наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха, який розповів про співпрацю підприємства з Луцьким ВПУ будівництва та архітектури, де створено навчально-практичний центр для підготовки спеціалістів будівельних професій.
— Будівельна галузь — одна з найважчих, — наголосив Віктор Григорович. — Людям доводиться працювати під відкритим небом, на протягах. Виробничий цикл обмежує сезонність роботи. Тому темпи й якість виконання обсягів робіт багато залежать саме від рівня підготовки кадрів. Сьогодні у нашому колективі працює близько 980 людей. Середньомісячна заробітна плата становить 3200 гривень.
Підсумовуючи зусилля органів влади, спрямовані на підвищення оплати праці та стан погашення заборгованості зарплат, заступник начальника головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Олександр Жураківський відзначив:
— На початок травня заборгованість із заробітної плати скоротилася до 6,1 мільйона гривень — на 5,2 мільйона до рівня попереднього місяця. Активному погашенню заборгованості посприяла робота регіональної комісії з питань забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних допомог.
За словами керівника, ситуацію із виплатою заробленого врегульовано у Нововолинську, де виплачено 3,6 мільйона гривень шахтарям, на Луцькому картонно-руберойдовому заводі, частково — на Луцькому підприємстві електротранспорту, на інших економічно активних підприємствах. Борги залишилися передусім на економічно неактивних підприємствах, на підприємствах-банкрутах. Завдяки дієвій позиції влади та контролюючих органів вдалося вивести із тіні значну частину заробітків волинян, що загалом сприяло зростанню середньомісячної заробітної плати, яка минулого місяця досягла 2212 гривень. Тепер на Волині заробітки вищі, ніж у Тернопільській, Херсонській та Чернівецькій областях. Однак менша від середньообласного рівня зарплата у працівників сільського господарства та рибництва, торговельного, перевізниць кого, транспортного, ресторанного та готельного бізнесу.
— На 1 січня цього року середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника у сільському господарстві становила 1088,4 гривні, — додав голова обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу Ростислав Чернюк. — За цим показником Волинь займала останнє 25 місце в Україні. Хоча фонд оплати праці на сільгосппідприємствах щорічно збільшується, його частка у валових витратах не підвищується, бо зростає вартість виробничих затрат.
Торік підприємства агропромислового комплексу одержали фінансову підтримку з державного бюджету, завдяки чому заробітна плата селян у січні-березні цього року зросла до 1354 гривень. Її збільшенню посприяло також укладання колективних договорів. Відтак на початок квітня вона піднялася до 1429 гривень.
Голова обласного комітету сприяння зайнятості населення, заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв зауважив: якщо низькі зарплати селян обумовлені об'єктивними причинами, то у торгівлі, на транспорті, в готельному та ресторанному бізнесі це, швидше за все, наслідок тіньової зайнятості, виплат «у конверті». Відтак, на його думку, головам райдержадміністрацій необхідно пильніше контролювати своєчасність розрахунків із працівниками та дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.
Валентина Блінова, газета «Волинь-нова» від 22.05.2012 року
Упродовж двох попередніх років у області створено майже 38 тисяч нових робочих місць, у тому числі на підприємствах і в організаціях — 7566. Про це під час засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості розповіла директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук. За її словами, найпотужнішими підприємствами у створенні робочих місць є «Кромберг Енд Шуберт», «Модерн-Експо», «Епіцентр К», ДП «Автоскладальний завод №1 АТ «Богдан Моторс». Зокрема, фінансовому директору СП ТОВ «Модерн-Експо» Дмитру Фурману, якого запросили на захід, заступник голови ОДА та директор обласного центру зайнятості вручили відзнаку Державного центру зайнятості «За співпрацю».
Також нові робочі місця створюють фізичні особи — підприємці (22671 за відповідний період), більше дев’яти тисяч осіб розпочали власну справу.
Тож позитивна динаміка є, й усе завдяки тому, що служба зайнятості визначила та впроваджує найдієвіші варіанти для прискорення працевлаштування.
— 6200 жителів сільської місцевості охоплено самоосвітою у «Зимовій аграрній школі», — наводить приклади Раїса Євгенівна. — З них 170 осіб перетворило самозайнятість у легальний приватний бізнес. 3316 осіб залучено до «Школи підтримки культури і туризму», як результат — 23 особи отримало робочі місця у галузі туризму та надання послуг. 1250 безробітних було влаштовано на роботи з очищення меліоративних каналів.
Едуард Стоєв, що головував на засіданні, дав завдання, якщо буде змога, наростити обсяги цих громадських робіт у 2012 році, оскільки проблема впорядкування меліоративних систем на Волині залишається досить гострою.
Раїса Євгенівна доповіла присутнім і про пріоритетні напрямки регулювання ринку праці на найближчі два роки. Серед них — реалізація політики підтримки розвитку малого та середнього бізнесу та самозайнятості населення, зменшення безробіття серед сільського населення, сприяння підприємствам і установам у здійсненні професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості, детінізація відносин на ринку праці, створення умов для працевлаштування молоді, забезпечення реалізації гарантій зайнятості громадян, які не здатні нарівні конкурувати на ринку праці.
Раїса Кучмук наголосила, що ці пріоритетні завдання розроблені у Територіальній програмі зайнятості населення на 2012-2013 роки, де вказані й шляхи їх досягнення.
Директор центру зайнятості зупинилася на такому важливому питанні працевлаштування, як навчання — минулого року служба зайнятості охопила ним 5295 осіб.
— Рівень працевлаштування після закінчення професійного навчання безробітними становить 85,6%, — наголосила вона. — Потреба у наданні специфічних освітніх послуг для працюючого населення виникає у зв’язку з Євро-2012. Наприклад, володіння іноземною мовою, вміння здійснювати розрахунки за кредитними картками, досконале знання туристичних маршрутів тощо. Щорічно близько 30 навчальних закладів подає пропозиції щодо співпраці зі службою зайнятості. Нові професії, відповідно до потреб ринку праці, запропонували Нововолинський ВПУ (покоївка, перукар), Волинський обласний центр підготовки АПК (обробник птиці, птахівник, виробник напівфабрикатів із м’яса птиці). Впродовж року служба зайнятості співпрацювала майже з 900 підприємствами, де було налагоджено навчання та підвищення кваліфікації безпосередньо на робочому місці.
Засідання комітету проходило в одному з таких навчальних центрів на базі ДП «Луцький автоскладальний завод №1».
— Ми підтримуємо проведення відкритих випускних іспитів із запрошенням роботодавців у групи слухачів, — продовжує Раїса Євгенівна. — Працевлаштування слухачів у день іспиту становить 75%.
Також члени координаційного комітету зупинилися на питанні створення сучасних високооплачуваних робочих місць у різних галузях економіки. Станом на 01.02.2012 року в базі даних центрів зайнятості області налічувалося 800 актуальних вакансій. Однак, як зауважила Раїса Кучмук, третина — із низьким рівнем заробітної плати. Вона навела приклади вакансій із дуже високими кваліфікаційними вимогами, але зарплатня при цьому пропонується мізерна. Заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв зауважив, що з такими роботодавцями потрібно проводити співбесіди, а також сказав, що будуть перевірки на тих підприємствах, де велика плинність кадрів. Адже, зійшлися на думці члени комітету, якщо у роботодавця є соціальні гарантії, достойні зарплати, працівники у таких намагатимуться залишитися. За словами Едуарда Стоєва, низьку заробітну плату декларують підприємства, які працюють у галузях готельного, ресторанного бізнесу, громадського харчування, оптової торгівлі.
Начальник відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ обласного центру зайнятості Оксана Баранюк презентувала присутнім новостворений блог Волинського обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення http://www.volkomitet.blogspot.com/, який містить плани засідань комітету, інформаційні матеріали, прийняті рішення та пропозиції тощо.
Людмила Шишко, газета «Відомості UA» від 23.02.2012 року
Готувати кадри європейського рівня
Заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв вважає, що на Волині є всі умови для виховання фахівців сучасного зразка.
Сучасний ринок праці нашого краю в першу чергу потребує висококваліфікованих робітників. Ставку щодо перепідготовки таких фахівців, як зазначив голова обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення Едуард Стоєв, варто робити на високотехнологічні підприємства регіону, серед яких – ДП «Автоскладальний завод №1 АТ «Богдан Моторс», де вже створено навчальний центр. Тому чергове засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення вирішили провести саме тут. Серед питань, які розглядали члени комітету, – основні тенденції економічного розвитку регіону та заходи Територіальної програми зайнятості населення на 2012-2013 рр., організація перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців у професійно-технічних навчальних закладах та стан створення сучасних високооплачуваних робочих місць у різних галузях економіки краю. Варто відмітити, що програма зайнятості населення за 2011-й виконана на 139%.
Заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації Олександр Блащук зазначив, що основною метою економічного і соціального розвитку Волині у 2012 р. має стати забезпечення її сталого економічного розвитку, створення високооплачуваних робочих місць. Це можливе через модернізацію підприємств, впровадження новітніх технологій, що забезпечить ріст обсягів виробництва і відповідно – обсяг реалізованої продукції. Як результат – збільшення заробітної плати, достатнє наповнення місцевого бюджету. До речі, порівняно з 2010-м рівень середньої заробітної плати істотно зріс: за підсумками 11 місяців 2011 р. – це 1994 грн. Адже тільки у збільшенні зарплати можна добитися результату, вважає заступник начальника головного управління праці, соціальних питань Олександр Жураківський.
– На початку 2011 року ми займали 26 місце за рівнем зарплати серед 24 областей України, АР Крим, міст Київ і Севастополь. А станом на 1 січня 2012-го – Волинь уже на 23-му. Після нас залишаються Тернопільська, Херсонська, Чернігівська і Чернівецька області, – поділився статистичними даними Едуард Стоєв.
Такі досягнення – результат створення нових робочих місць за рахунок інвестиційно-інноваційного розвитку економіки. Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук повідомила, що упродовж 2011 р. в області з’явилося 21790 робочих місць, а серед найпотужніших підприємств, котрі працюють у цьому напрямку, – «Кромберг енд Шуберт» (1194 робочих місця), «Модерн-Експо» (1155 р. м.), «Епіцентр К» (356 р. м.), «Богдан Моторс» (301 р. м.).
– За час дії попередньої програми послугами служби зайнятості скористалися майже 106 тисяч незайнятих громадян. Розмір щомісячної допомоги по безробіттю 2010-го у середньому становив 715 гривень, а в 2011-му – вже 803. Відпрацьовано ряд програм та інструментаріїв, які прискорюють працевлаштування населення, визначено найдієвіші варіанти, котрими можна скористатися, – зазначила Раїса Євгенівна.
Серед них – освітній проект «Зимова агрошкола». Ним охоплено 6 тис. 206 сільських жителів, з яких 170 перетворили самозайнятість у легальний приватний бізнес. 3316 осіб долучилися до «Школи підтримки культури й туризму». Як результат – 23 особи отримали робочі місця у сфері туризму. 1250 безробітних брали участь в очищенні і впорядкуванні майже 500 км меліоративних каналів. Створено 6 студентських центрів кар’єри, 498 шкіл забезпечено профорієнтаційними терміналами.
– Наведені дані свідчать про копітку роботу, але це результати легальні й реальні. Думаю, таким чином варто рухатися далі, – вважає керівник обласного центру зайнятості.
Пріоритетами для поліпшення та регулювання ситуації на ринку праці краю в наступні роки, за словами Раїси Кучмук, є підтримка розвитку малого й середнього бізнесу та самозайнятості населення, сприяння підприємствам і установам у здійсненні професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників, посилення мотивації до легальної зайнятості, створення умов для працевлаштування молоді, забезпечення гарантій зайнятості для громадян, не здатних на рівних конкурувати на ринку праці. Як ці напрямки реалізувати? Вже розроблені конкретні завдання, як їх досягнути, стверджує Раїса Євгенівна. Тож, згідно з прогнозними даними, чисельність населення, зайнятого економічною діяльністю, у 2012-2013 рр. збільшиться і становитиме 441,5-443,5 тис. осіб.
Заступник начальника управління освіти й науки облдержадміністрації Георгій Грушка повідомив, що загалом у 2011 р. для потреб краю у 22 навчальних закладах ІІ і ІІІ рівнів було підготовлено за більш ніж 100 професіями 6305 осіб, із них4347 – за держзамовленням. Майже всі навчальні профтехзаклади регіону співпрацюють із державною службою зайнятості з 1992 р. Упродовж цього часу освітні послуги з підготовки та підвищення кваліфікації було надано 22,8 тис. осіб більше, ніж за 25 професіями. Найбільш затребуваними, за словами Георгія Михайловича, стали: оператор котельні, робітник фермерського господарства, слюсар із ремонту автомобілів, оператор комп’ютерного набору, бармен-офіціант. Серед найактивніших партнерів служби зайнятості – Волинський технікум НУХТ, луцькі ВПУ та ВПУ будівництва та архітектури, Колківське, Камінь-Каширське, Володимир-Волинське ВПУ тощо.
Едуард Стоєв висловив думку, що сучасні профтехзаклади у першу чергу мають бути гнучкими, працювати на вимогу часу і готувати молодь за такими професіями, яких не вистачає в області, аби потім не здійснювати перенавчання. Як відповідь – прозвучали слова директора обласної служби зайнятості про те, цьогоріч нові професії уже запропонували Нововолинське ВПУ (покоївка, пекар), Волинський учбовий центр підвищення кваліфікації кадрів АК (оброблювач птиці, птахівник, виробник напівфабрикатів із м’яса птиці). Цікавим нововведенням є проведення відкритих випускних іспитів у навчальних закладах із запрошенням роботодавців у групи слухачів, які здійснюють підготовку за направленням центрів зайнятості. Впродовж 2011 р. пройшло 76 таких екзаменів за участю 119 роботодавців. А працевлаштування в день іспиту становить 75%!
У зв’язку з проведенням Євро-2012, вважає Раїса Євгенівна, виникає потреба у спеціалістах, які вільно володіють іноземними мовами, досконало знають туристичні маршрути краю, вміють проводити розрахунки за кредитними картками, тому необхідно додатково здійснювати навчання дорослого населення.
– Уся система перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації потребує кардинальних змін та вдосконалення, – поділився думками виконавчий директор обласного об’єднання роботодавців Анастасій Сохацький. – На всіх рівнях піднімається питання нагальної необхідності модернізації устаткування, але без кваліфікованих кадрів проблема не вирішиться. Відтворення робітничого потенціалу не відповідає вимогам ринку праці, роботодавців, гальмує розвиток. Передові підприємства краю приділяють цьому питанню значну увагу і починають створювати свої навчальні центри, як, наприклад, «Богдан Моторс».
Підтримав Анастасія Лаврентійовича і Едуард Стоєв, котрий теж переконаний: із часом уже не доведеться відправляти фахівців для навчання за кордон, а спеціалістів європейського рівня будуть готувати на Волині. Як приклад уже зараз можна назвати СП ТОВ «Модерн-Експо» (директор Петро Пилипюк), де середньомісячна зарплата сягає 3930 грн. Тож недаремно колектив «Модерн-Експо» наприкінці засідання отримав відзнаку Державної служби зайнятості як кращий соціальний партнер. Подяку висловив директор департаменту економіки і фінансів підприємства Дмитро Фурман.
Про створення високооплачуваних робочих місць розповів перший заступник директора ще одного потужного підприємства краю – ДП «Автоскладальний завод №1» АТ «Богдан Моторс» – Микола Джула:
– У2012 році ми плануємо відкрити ще 200 робочих місць. На створення одного такого місця витрачаємо приблизно 20 тисяч гривень. Це навчання, забезпечення спецодягом і інструментом, паспортизація. Маємо свій навчальний центр, який дає можливість готувати зварювальників, малярів і водіїв тролейбусів. Тісно працюємо з навчальними закладами області – Луцьким технічним університетом, технічним коледжем і профтехучилищем ЛНТУ. Середня заробітна плата сягає у нас майже 3 тисячі гривень. Думаю, цього року вона зростатиме.
Тож підприємствам краю є на кого рівнятися! А на завершення Микола Джула запросив усіх учасників заходу на екскурсію навчальним центром і автозаводом.
Стосовно розглянутих питань члени координаційного комітету ухвалили відповідні рішення.
На фото автора: Раїса Кучмук і Едуард Стоєв нагороджують «Модерн-Експо» в особі Дмитра Фурмана.
Наталія Главнічек, "Волинська газета" від 23.02.2012 року
Влада знаходить порозуміння з бізнесом
Члени обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення на своєму засіданні, що відбулося на ДП «Луцький автоскладальний завод №1 ПАТ «АК Богдан Моторс», підсумували результати об'єднання зусиль влади, служби зайнятості і працедавців. Наслідком послідовної і наполегливої роботи у минулому році стало поліпшення ситуації на ринку праці, скорочення заборгованості із заробітної плати, зростання попиту на кваліфіковані робітничі кадри, збільшення рівня середньомісячної заробітної плати.
Питання, винесені на обговорення членів обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, а саме: основні тенденції економічного розвитку області та заходи Територіальної програми зайнятості населення на 2012-2013 роки; організація перепідготовки, підвищення кваліфікації незайнятого та працюючого населення у професійно-технічних навчальних закладах області; створення сучасних високооплачуваних робочих місць у різних галузях економіки — вимагають комплексного підходу влади і служби зайнятості, працедавців і керівників освітніх закладів.
— Передумовою для перспективного і комплексного вирішення проблем економічного розвитку краю став новий рівень взаємовідносин влади і бізнесу, — відзначив голова координаційного комітету сприяння зайнятості населення, заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв. — Завдяки цьому протягом минулого року вдалося на 7,3 мільйона гривень скоротити заборгованість із виплати заробітної плати і на кінець року вона становила 6,4 мільйона гривень.
Для цього активно і наполегливо працювали районні та міські комісії з виплати заробітної плати, члени яких на своїх засіданнях заслухали майже 600 керівників підприємств, більш як 250 боржників. Свої зусилля доклали також представники податкової служби, інших контролюючих органів. Уперше за останні роки область зробила реальний прорив у зростанні середньомісячної заробітної плати, яка досягла 1994 гривень. У грудні цей показник становив 2292 гривні, відтак Волинь вийшла із передостанньої позиції, залишивши позаду Чернівецьку, Херсонську, Тернопільську, Черкаську області. Традиційно високий рівень заробітної плати утримують підприємства машинобудівної промисловості: ВАТ «СКФ Україна (публічне)», СП ТзОВ «Модерн — Експо». ТзОВ «Кромберг енд Шуберт», Луцький автомобільний завод та інші стабільно працюючі виробництва.
Ці позитивні тенденції мають стати відправною точкою для виконання завдань економічного розвитку області у цьому році, про які доповів членам обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації Олександр Блащук.
Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук ствердила: служба сприяння працевлаштуванню забезпечуватиме реалізацію намічених заходів завдяки активній політиці у сфері зайнятості населення. Вона проаналізувала якісні показники руху трудових ресурсів. У минулому році розширилася сфера застосування вільної робочої сили завдяки створенню 21790 нових робочих місць, а це 139,4 відсотка завдання Територіальної програми зайнятості на 2011 рік. Найбільш потужними підприємствами щодо відкриття вакансій є ДП «Луцький автоскладальний завод №1 ПАТ «АК Богдан Моторс», ТзОВ «Кромберг енд Шуберт», СП ТзОВ «Модерн-Експо», ТзОВ «Епіцентр».
— Цього року на нашому підприємстві також плануємо створити 200 нових робочих місць, — доповнив перший заступник директора Луцького автомобільного заводу Микола Джула. — Обладнання одного робочого місця обходиться у 20 тисяч гривень. Маємо також свій навчальний центр для підготовки спеціалістів тих професій, які потребує виробництво. Налагоджена співпраця з навчальними закладами: Луцьким національним технічним університетом, Волинським інститутом економіки і менеджменту, технічним коледжем, профтехзакладами. Середня заробітна плата вже зараз становить 3000 гривень, а до кінця року плануємо підняти її до 4000 гривень.
— Територіальна програма зайнятості населення на 2012-2013 рік, проект якої буде обговорено на наступній сесії обласної ради, сприятиме зменшенню прихованого безробіття, працевлаштуванню надлишкової робочої сили, підвищенню економічної активності та зайнятості населення, — продовжила Раїса Кучмук. — Пріоритетними напрямками залишаються підтримки малого і середнього бізнесу, зменшення безробіття серед сільського населення, посилення мотивації до легальної зайнятості, створення умов для працевлаштування молоді, зокрема для громадян, які не можуть конкурувати на ринку праці, розширення зайнятості завдяки стимулюванню створення робочих місць з належними умовами праці та гідною її оплатою.
Члени координаційного комітету сприяння зайнятості населення активно обговорили проблеми перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців з числа незайнятого та працюючого населення у професійно-технічних навчальних закладах області, про які поінформував заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Георгій Грушка. Голова комітету Едуард Стоєв, заступник начальника головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Олександр Жураківський, виконавчий директор обласного об'єднання роботодавців Анастасій Сохацький були одностайними в підходах до системи підготовки кадрів, яка має бути гнучкою, вчасно реагувати на потреби ринку праці, враховувати вікові особливості населення, давати реальні шанси молоді на гідне працевлаштування і високий заробіток. На відміну від системи профтехосвіти, служба зайнятості має реальні можливості оперативно задовольняти потреби роботодавців у фахівцях різних професій, а завдяки таким формам, як навчання на робочому місці, стажування, відкриті випускні іспити у присутності працедавців, рівень працевлаштування торік досягнув 85,6 відсотка.
Учасники засідання координаційного комітету сприяння зайнятості населення під час екскурсії познайомилися з виробничими умовами на Луцькому автомобільному заводі.
Валентина Блінова, газета «Волинь-нова» від 18.02.2012 року
Більшість вакансій на ринку праці не відповідає очікуванням молоді
Випускники навчальних закладів є однією з найбільш вразливих категорій на ринку праці. Адже через брак досвіду, пропоновану низьку заробітну плату їм часто проблематично влаштуватися на перше робоче місце. Методи та підходи до вирішення цього питання обговорили учасники засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.
Цього разу засідання проходило у стінах ВНУ ім. Лесі Українки. Таке місце проведення обрано недаремно, адже тут ще з 2007-го року працює Центр кар’єри, який допомагає випускникам знайти роботу. Директор Фонду розвитку ВНУ Світлана Зима провела для присутніх екскурсію інформаційно-консультаційним пунктом Центру кар’єри й ознайомила з роботою його трьох секторів. Вона зауважила, що значну підтримку в організації цього центру надала служба зайнятості. Пані Світлана розповіла, як працює інтернет-порадник «Твоя робота» (www.your-job.org). За її інформацією, після презентації порталу 14 вересня вже до кінця місяця було 1,5 тисячі відвідувачів, що свідчить про популярність веб-порадника серед молоді.
Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук зупинилася на тих заходах, які впроваджує служба зайнятості задля працевлаштування молоді. А саме — ярмарки кар’єри, дні відкритих дверей, економічні екскурсії на підприємства, виїзні зустрічі з використанням мобільного центру профорієнтації.
— Для сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце впроваджено й активно використовується «Навігатор ринку праці», — розповідає Раїса Євгенівна. — Інформаційний пункт, який розміщено у всіх професійно-технічних навчальних закладах області. Він містить перелік вакансій, описи професій, постійно оновлюються дані про розмір заробітної плати. Профорієнтаційні термінали, якими забезпечено 498 загальноосвітніх навчальних закладів, також допомагають учням правильно спланувати своє професійне майбутнє.
Раїса Євгенівна наголосила, що шляхи розв’язання проблеми працевлаштування треба шукати, зважаючи на специфіку ціннісних орієнтацій сучасної молоді, серед яких на першому місці особистий розвиток, освіта, сім’я, добробут, і лише потім — кар’єра. Молодь часто не задовольняють пропоновані умови зайнятості, недостатній інноваційний розвиток підприємств.
— Щорічно більше як тисяча випускників професійно-технічних навчальних закладів звертається до служби зайнятості у пошуках роботи, — повідомила Раїса Кучмук. — Існуюча невідповідність між укладеними договорами на держзамовлення, потребою ринку праці та реальним працевлаштуванням випускників професійно-технічних навчальних закладів — причина, яка сприяє збільшенню кількості молодих пошукачів роботи.
Президент Волинської обласної громадської молодіжної організації «Волинський інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив» Петро Лавринюк серед головних перешкод у працевлаштуванні, які постають на шляху молодих людей, називає брак знань і навичок, а також інфантилізм. Тому разом зі службою зайнятості було розроблено низку проектів, які стануть у пригоді нашим випускникам при пошуку роботи. Зокрема, це «Інститут інтернатури», коли молоді люди в громадських організаціях на волонтерських засадах зможуть пройти підготовку й отримати сертифікат, який стане для майбутнього роботодавця своєрідною рекомендацією, підтвердженням знань, умінь і навиків.
Також молоді люди можуть спробувати себе у так званому «Громадському секторі», що передбачає написання та захист цікавих проектів, на які виділятимуться кошти. Проект «Територія позитивних змін» орієнтований на сільську громаду, зокрема на створення при сільських будинках культури центрів громадської активності, де працюватимуть різноманітні гуртки. Як він впроваджується, можна побачити на прикладі села Радомишль.
Реформи в країні, за словами Петра Лавринюка, також можуть сприяти зайнятості молодих людей. Як приклад — створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, де реально знайти собі нове робоче місце.
Також учасники засідання комітету обговорили переваги та недоліки переходу на єдиний соціальний внесок і працевлаштування з наданням дотацій роботодавцям.
Довідка
До служби зайнятості Волині протягом січня-жовтня цього року звернулося 25129 осіб віком до 35 років. Працевлаштовано 11332 особи, з них 827 — на дотаційні робочі місця (на перше робоче місце — 152 особи), 3710 осіб — на громадські роботи, 2458 молодих безробітних пройшли навчання, 400 осіб започаткували власну справу за сприяння служби зайнятості. Станом на 01.11.2011 на обліку в службі зайнятості перебуває 5284 молодих особи.
Людмила Шишко, газета "Відомості UA" від 24.11.2011 року
Перший крок до робочого місця
Молодіжне безробіття - чи не найбільш хвилююча теперішня проблема. Вирішення її потребує об'єднання зусиль як служби зайнятості та влади, так і навчальних закладів, роботодавців і громадських організацій. На цьому наголошували члени обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, які на своєму засіданні обговорили можливості працевлаштування молоді на перше робоче місце.
У пошуках першого робочого місця випускники навчальних закладів різних рівнів акредитації, не підготовлені до орієнтації на ринку праці, опиняються в епіцентрі багатьох суперечностей. У життєвих планах юнаків та дівчат, як правило, домінує професійна кар'єра або власний бізнес, високі і стабільні заробітки, особисті інтереси та родина. Водночас роботодавці пред'являють до новачків стандартні вимоги: освіта та досвід роботи.
- Під час працевлаштування молоді найбільш поширеними проблемами є невідповідність рівня професійно-кваліфікаційної підготовки претендентів вимогам роботодавців, брак попиту фахівців окремих спеціальностей, відсутність досвіду роботи, - сказала, доповідаючи на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук.
Керівник проаналізувала ситуацію на молодіжному ринку праці. Загалом з початку року за допомогою до служби зайнятості звернулося більше 25 тисяч осіб віком до 35 років. Із них 45 відсотків працевлаштовано, а понад 800 осіб отримали дотаційне робоче місце. Служба зайнятості залучала молодих безробітних до громадських робіт, допомагала започаткувати власну справу, а також пройти навчання для того, щоб підвищити конкурентоспроможність на ринку праці. Серед найбільш вразливих категорій безробітної молоді - випускники професійно-технічних закладів: щороку понад 1000 осіб з дипломами робітничих професій шукають роботу з допомогою центрів зайнятості.
Соціальній і професійній адаптації молодих фахівців сприяють ярмарки кар'єри, Дні відкритих дверей центру зайнятості, економічні екскурсії на підприємства, мобільні центри профорієнтації, куди юнаки та дівчати звертаються за консультаціями, профорієнтаційні термінали та «Навігатори ринку праці», які озброюють молодь технікою пошуку вільних робочих місць.
Проректор з навчально-виховної роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки Ірина Констанкевич відзначила високу якість співпраці цього вишу з обласною службою зайнятості та Луцьким міським центром зайнятості, що дало можливість створити для студентів Центр кар'єри. Ще перед початком засідання учасники обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення познайомились із секторами інформаційно-консультаційного пункту, а також з роботою інтернет-порадника «Твоя робота».
- Проект цієї партнерської мережі підтриманий Міжнародним фондом «Відродження», - розповіла директор фонду розвитку університету Світлана Зима. - Ідея такого порталу - створити платформу для обміну інформацією та пошуку нових ідей. До участі у ньому зголосилися дев'ять навчальних закладів Волині різного рівня акредитації.
Набуття досвіду роботи через участь у громадських організаціях та реалізації нових проектів і молодіжних ініціатив - такі можливості для вчорашніх випускників навчальних закладів бачить президент обласної громадської молодіжної організації «Волинський інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив» Петро Лавринюк.
- Це інститут інтернатури, в якому молоді люди на волонтерських засадах стажуються за окремими професіями і випробовують на практиці свої здібності, інституції громадського суспільства, що дають змогу залучати донорські кошти на реалізацію різних молодіжних планів, - пояснив Петро Лавринюк. - Здійснюються також проекти «Територія позитивних змін», який передбачає використання ресурсів громади для здобуття молодими людьми практичних навичок і досвіду роботи, та «Реформи в державі - нові можливості для молоді», спрямований на залучення молодих фахівців до реформування житлово-комунальної сфери.
Заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв, який очолює обласний координаційний комітет сприяння зайнятості населення, наголосив: щоб попередити відтік молодих трудових ресурсів за кордон, проблеми молодіжного безробіття мають знайти своє відображення у Територіальній програмі зайнятості населення на 2012-2013 роки, яку затверджуватимуть депутати обласної ради.
Учасники засідання обговорили також переваги та проблеми переходу роботодавців на сплату єдиного соціального внеску. Виконавчий директор обласного об'єднання організацій роботодавців Анастасій Сохацький відзначив як позитив такого кроку погашення заборгованості попередніх років, спрощення процедури оподаткування, скорочення часу подання звітності. Однак нинішнє законодавство, на його думку, не регулює головний чинник - навантаження на заробітну плату, яке залишається одним із найвищих у світі. А відтак залишається проблема «тіньової» заробітної плати.
Валентина Блінова, газета "Волинь нова" від 19.11.2011 року
Студент - роботодавець: є контакт!
Проблему молодіжного безробіття і шляхи її вирішення розглядали на черговому засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, який очолює заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв. Нарада відбулася за участю директора обласного центру зайнятості Раїси Кучмук, виконавчого директора Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців Анастасія Сохацького та інших поважних гостей.
Позаяк головне питання засідання – працевлаштування студентів, то й місце проведення вибрали відповідне: інформаційно-консультаційний пункт Центру кар’єри Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Проректор із навчально-виховної роботи ВНУ Ірина Констанкевич подякувала обласному центру зайнятості за сприяння та тісну співпрацю, а директор фонду розвитку ВНУ Світлана Зима ознайомила учасників заходу з діяльністю Центру кар’єри, детально розповіла про портал-порадник партнерської мережі центрів працевлаштування вузів Волині «Твоя робота», створеного за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», обласних служби зайнятості й молодіжного центру праці.
– Завдання порталу, котрий функціонує із середини березня, – допомогти студентам і усім охочим у пошуку роботи. Є тут методичні поради і навіть тренінговий матеріал для консультантів, які працюють із молоддю. Також присутня інформація стосовно провідних роботодавців регіону. Фактично це реалізація прямого контакту студент – роботодавець, тільки в мережі Інтернет, – зазначила Світлана Володимирівна.
Продовжила обговорення питання Раїса Кучмук, котра інформувала учасників засідання, як здійснюється працевлаштування молоді на перше робоче місце. Зокрема Раїса Євгенівна відмітила, що нині спостерігається високий рівень молодіжного безробіття й водночас ще вищий рівень незадоволеності молодих спеціалістів умовами праці:
– Найпоширенішими проблемами, з якими стикається випускник вузу, є невідповідність його професійно-кваліфікаційної підготовки сучасним вимогам, брак попиту на деякі спеціальності, не відповідна очікуванням роботодавців якість освіти, відсутність досвіду. Виникає парадоксальна ситуація: молодь не хоче йти на низькооплачувані посади, а підприємства не можуть запропонувати їм високу зарплату через брак досвіду.
Як відмітила керівник, до служби зайнятості Волині протягом січня-жовтня цього року звернулися 25129 осіб віком до 35 років. Працевлаштовано – 11332, із них 827 – на дотаційні робочі місця (в тому числі, на перше робоче місце – 152 особи), 3710 – на громадські роботи. Пройшли додаткове навчання – 2458 молодих безробітних, 400 – за сприяння центру зайнятості започаткували власну справу. Серед найуразливіших категорій на ринку праці, за словами Раїси Кучмук, – випускники професійно-технічних навчальних закладів. До служби зайнятості щорічно звертається понад 1000 таких осіб.
– На нашу думку, – зазначила Раїса Євгенівна, – збільшення кількості молодих пошукачів роботи спричиняє існуюча невідповідність між укладеними договорами на держзамовлення, потребою ринку праці та реальним працевлаштуванням. Тому для студентів професійно-технічних навчальних закладів краю ми проводимо Ярмарки кар’єри, Дні відкритих дверей центру зайнятості, економічні екскурсії на підприємства області, виїзні зустрічі з використанням мобільного центру профорієнтації.
Саме для сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце випускників обласна служба зайнятості, за словами її директора, у всіх ПТНЗ регіону запровадила та активно використовує «Навігатор ринку праці» (інформаційний пункт). Як тут не згадати і про ще один проект служби – Центри кар’єри, котрі, окрім ВНУ, функціонують у ВІЕМі (створений 2004-го), МАУПі (діє з 2006-го), ЛНТУ (з 2010-го), рожищенському ветеринарному і горохівському сільськогосподарському коледжах (відкриті цьогоріч).
Президент Волинської обласної громадської молодіжної організації «Волинський інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив» Петро Лавринюк представив учасникам засідання проекти для працевлаштування молоді, що розроблені та готові до реалізації у співпраці з обласною службою зайнятості. Серед них, у першу чергу, – «Інститут інтернатури» як своєрідний старт для кар’єри, який, на думку Петра Петровича, даватиме молодим людям початкові навички роботи, хоча й на волонтерських засадах у громадських організаціях. На завершення видаватиметься відповідний сертифікат (свого роду трудова книжка), в якому буде зазначений час проходження, обов’язки, які виконувалися і рекомендації для представлення роботодавцям.
– «Інститут інтернатури» дасть можливість молодій людині набути такий необхідний перший досвід і спробувати себе у тій роботі, яку в майбутньому хоче виконувати, – відмітив Петро Лавринюк.
Ще один презентований проект як ресурс для зайнятості молоді – «Громадський сектор». Ця ніша, за словами Петра Петровича, незаповнена у нашій державі, тоді як у європейських країнах написання і захист цікавих проектів є потужним джерелом доходів для молодих спеціалістів.
Третій варіант – «Територія позитивних змін». Проект, котрий уже ефективно реалізовується в Луцькому районі, зокрема в Радомишлі, передбачає створення при сільських будинках культури центрів громадської активності.
– Це варіант показати сільській молоді, куди спрямувати свою енергію, – сказав Петро Петрович.
«Реформи в країні – нові можливості для молоді» – проект, який теж відкриває додаткові можливості для зайнятості. Як приклад керівник ВОГМО навів реформу житлово-комунальної сфери, котра передбачає створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Це теж варіант діяльності для молоді.
Едуард Стоєв висловив підтримку ініціатив служби зайнятості, Центру кар’єри ВНУ та ВОМГО, вказавши на європейський підхід до вирішення проблеми безробіття.
– Молодь треба концентрувати, – зазначив Едуард Миколайович, запропонувавши особливо уважно підійти до викладу заходів щодо сприяння працевлаштуванню молоді у проекті Територіальної програми зайнятості населення на 2012-2013 рр.
Анастасій Сохацький поділився думками стосовно переваг і недоліків переходу на єдиний соціальний податок, зокрема вказав на недостатню взаємодію між соціальними фондами, тому запропонував винести це питання на розгляд Українського комітету сприяння зайнятості населення.
На завершення учасники засідання узгодили план діяльності комітету на 2012 р. та ухвалили рішення щодо обговорених проблем. Проректор із навчально-виховної роботи ВНУ Ірина Констанкевич зініціювала обговорити питання рейтингу вишів: як оцінюють роботодавці підготовку студентів навчальними закладами області.
Наталія Главнічек, газета «Волинська газета» від 24.11.2011 року
"За рівнем середньої заробітної плати Волинь на 24 місці" констатували на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення
На базі Волинського обласного центру зайнятості нещодавно було проведено засідання волинського координаційного комітету сприяння зайнятості населення. На порядку денному два основних питання - гідна праця для людей та забезпечення економіки області кваліфікованими кадрами.
Базова закономірність ринку праці полягає у тому, що чим вищий заробіток пропонуватимуть, тим більше людей погоджуватиметься працювати. Але судячи із сучасного розміру заробітної плати в Україні - населення активності не проявляє. Проблема характерна і для Волинської області. Структура вакансій несприятлива: серед 31 тисячі заявлених вакансій - кожна третя пропонувала заробітну плату на рівні мінімальної. Тобто, якщо роботодавці не зрозуміють, що необхідно платити належну заробітну плату - найближчим часом у країні нікому буде працювати. Статистика невблаганна: за кордоном вже працюють від 5 до 7 мільйонів українців і повертатися в Україну вони не збираються.
Оскільки забезпечення зростання рівня заробітної плати залишається одним із найважливіших завдань органів місцевої влади, в області проводиться постійна робота. Ці питання є предметом обговорення на колегіях обл- та райдержадміністрацій, створено робочі групи з легалізації зайнятості, здійснюється контроль за керівниками, які не дотримуються рівня мінімальних гарантій для своїх підлеглих тощо. Проте за умов сучасного економічного розвитку країни, різко підвищити рівень життя кожному, на жаль, неможливо. Станом на 1 січня 2011 року мінімальний розмір середньомісячної заробітної плати становив 1692 грн, а станом на 1 липня цього року -1877 грн. За рівнем середньої заробітної плати в цілому по Україні Волинь залишається на 24-му місці. Серед причин такого становища називають і «тіньову» зарплату. Державні інспектори праці області після перевірки 698 суб'єктів підприємницької діяльності констатували, що 65% з них порушували законодавство у питаннях оплати праці. Крім того, ще однією причиною, по якій люди не спішать ходити на роботу - роздуті соціальні допомоги. Особливо це відчувається у сільській місцевості, де рівень «соціалки» перевищує рівень мінімальної заробітної плати і не спонукає населення до зайнятості.
Прозвучали й слова вдячності до тих керівників, які є соціально відповідальними у ставленні до своїх працівників. Серед підприємств, що стали кращими є ВАТ «СКФ» Україна», ТзОВ «Модерн-Експо», ТзОВ «Гербор-Холдінг», ТзОВ «Кроноспан УА», ВАТ «Волинь-Авто», ВАТ «Луцьксантехмонтаж № 536», ПП «Тигрес» та ін. При підбитті підсумків, голова Ради Федерації профспілок області Іван Карпомиз запропонував відзначати тих керівників, які дбають про своїх підлеглих і платять їм середню заробітну плату у розмірі 4000 грн. Нехай, мовляв, інші бізнесмени тягнуться до їхнього рівня.
Забезпечення економіки області кваліфікованими кадрами служба зайнятості вирішує шляхом налагодження партнерських стосунків із роботодавцями. Адже саме вони диктують умови ринку і ставлять вимоги до претендентів на посаду.
Аби забезпечувати кваліфікованими працівниками роботодавців, служба цікавиться всіма запитами на ринку праці. Саме тому у цьому році 2,7 тис. осіб навчаються для подальшого працевлаштування, 940 безробітних громадян вже стажуються безпосередньо на робочому місці, 140 чоловік (вікова категорія - 40-50 років) проходять перепідготовку за робітничими професіями. До речі, саме робітничі професії, за статистикою, залишаються найбільш затребуваними (52% від загальної кількості вакансій).
Служба зайнятості інформує, що існує тепер і така ситуація, коли роботодавець готовий платити високі зарплати за конкретні професійні вимоги - проте черги бажаючих немає. Наприклад, начальнику управління інформаційних технологій платитимуть 3500 гривень, якщо він знатиме в ідеалі 8-му версію програми 1С підприємства. Все частіше роботодавці хочуть бачити продавців-поліглотів, які вільно спілкуються польською, англійською та німецькою мовами або шукають робітників із рідкісними видами професії та вмінням, скажімо, зварювати у воді чи використовувати плазмово-дугове зварювання металів.
Мирослава Косьміна, газета "Вісник і К" від 25.08.2011 року
На ринку праці Волині найбільш затребуваними є робітничі професії
Але їх зарплата не приваблює безробітних.
Сьогодні знайти роботу дуже важко. Здається, центри зайнятості пропонують вакансії на вибір, але безробітних відлякує зарплата, яка подекуди не дотягує навіть до «мінімалки». Питання гідної оплати праці на Волині, а також підвищення конкурентоспроможності робочої сили нещодавно обговорювали на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.
— Для області проблема недостатньої оплати праці теж характерна, — зауважила заступник начальника головного управління праці та соціальних питань ОДА Світлана Ремезовська. — Так, серед 31 тисячі заявлених вакансій кожна третя пропонувала заробітну плату на рівні мінімальної. Якщо роботодавці не зрозуміють, що необхідно платити належну заробітну плату, і якщо не зроблять цього найближчим часом, то в країні нікому буде працювати. За оцінками науковців, нині за кордоном працюють від п’яти до семи мільйонів українців.
Через це сьогодні знайти висококласного зварювальника, токаря, слюсаря дуже складно. А виробництво потребує спеціалістів, наголосив голова ради Федерації профспілок Волинської області Іван Карпомиз.
За даними обласного центру зайнятості, станом на 1 серпня найбільш затребуваними залишаються робітничі професії — 52% від загальної кількості пропозицій роботи. При цьому престиж робітничих професій в області низький. Один із головних аргументів безробітних — оплата праці, адже 34% актуальних вакансій за робітничими професіями пропонують мінімальну платню.
— Середньомісячна зарплата на Волині дійсно невисока, — продовжила Світлана Ремезовська. — Станом на 1 січня 2011 року її розмір становив 1692 гривні, а на 1 липня — 1877 гривень. За рівнем середньої заробітної плати в цілому по Україні область продовжує залишатися на 24-му місці — за цим показником ще більше відстають тільки Тернопільська, Хмельницька та Херсонська області.
Члени комітету сприяння зайнятості населення прийняли рішення звернутися до тристоронньої соціально-економічної ради при голові облдержадміністрації, аби спільно вирішувати питання підвищення середнього заробітку по області.
— Щоб мотивація до праці зросла, не менш важливо реформувати і систему соціального захисту, — додала Світлана Степанівна. — Тягар роздутих соціальних зобов’язань стає дедалі відчутнішим, особливо у сільській місцевості, де рівень соціальних допомог перевищує рівень мінімальної заробітної плати та не спонукає населення до зайнятості.
Але в області можна назвати підприємства, що є соціально відповідальними до своїх працівників, вони зуміли зберегти кваліфіковану робочу силу та забезпечити своєчасність виплати гідної заробітної плати. Приміром, середня зарплата на ВАТ «Луцьксантехмонтаж №536» становить понад 3200 гривень, на ТОВ «Модерн-Експо» — майже три тисячі, на ТзОВ «Гербор-Холдинг» — 2600, понад дві тисячі отримують на ТзОВ «Кромберг енд Шуберт» і ТзОВ «Кроноспан-УА».
Щоб забезпечити підприємства кваліфікованими кадрами, служба зайнятості налагоджує партнерські стосунки з роботодавцями. Адже саме працедавець диктує умови ринку та ставить вимоги до претендентів на посаду.
— Ефективним інструментом у забезпеченні ринку праці кваліфікованими працівниками є професійне навчання дорослого населення, — повідомила перший заступник директора Волинського обласного центру зайнятості Світлана Мишковець. — У цьому році 2,7 тисячі волинян навчаються за кошти Фонду державного соціального страхування. З’ясувалося, що 29% тих, хто зареєструвався у службі зайнятості, працювали не за отриманою професією, 18% — не працювали більше шести місяців до моменту звернення в центр зайнятості. 940 безробітних громадян підвищують кваліфікацію з уже наявної спеціальності безпосередньо на робочому місці, стажуючись у роботодавців.
Спеціалісти наголошують, що роботодавці області пропонують високі заробітки за умови професійності. Наприклад, фахівцю з енергосистем, який знає програмне забезпечення «Allplan», зі старту пропонують чотири тисячі гривень. Начальник управління інформаційних технологій, за умови знання програми «1С: Підприємство» (8 версія) отримуватиме 3500 гривень.
— Ми часто відвідуємо місцеві підприємства, влаштовуємо економічні екскурсії, а також проводимо анкетування роботодавців за найбільш актуальними професіями, — підсумувала Світлана Мишковець. — Таким чином служба зайнятості дізнається, потреба в яких видах робіт виникла протягом одного-двох років, аби надалі навчати безробітних саме цим професіям.
Людмила Шишко, газета "Відомості UA" від 25.08.2011 року
Найбільші шанси влаштуватися на роботу має той, хто пройшов стажування на виробництві
Минулого тижня на базі СП ТОВ «Модерн-Експо» відбулося засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, де обговорювався стан ринку праці та проблеми професійного навчання кадрів для сучасного виробництва.
Заступник директора обласного центру зайнятості Алла Чубара повідомила, що станом на 1 травня цього року на обліку в центрах зайнятості перебувало 14,8 тисячі безробітних. Кількість вакансій становила 1434 одиниці. З них для робітників — 758, для службовців — 486, 190 — для осіб, які не мають спеціальної підготовки, 251 — для працівників сільського господарства. Найпопулярнішими професіями на ринку праці є продавці, касири торговельного залу, кухарі, бармени, офіціанти, водії, слюсарі, швачки, підсобні робітники.
Проблемою укомплектування вакансій, особливо для кваліфікованих працівників, як зазначила Алла Чубара, залишається низький рівень запропонованої зарплатні. У третині вакансій пропонується мінімальна заробітна плата. А у більшості центрів зайнятості області питома вага вакансій із мінімальною зарплатою становить більше половини.
Попри це, рівень працевлаштування громадян за сприяння служби зайнятості, порівняно з минулим роком, збільшено. Великою мірою сприяє цьому професійне навчання кадрів на замовлення роботодавців.
Як розповіла начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості Жанна Хаймик, щорічно понад 1200 роботодавців замовляють у них підготовку працівників. Минулого року на ці потреби було витрачено 2 мільйони 900 тисяч гривень. За ці кошти здійснювалася професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації у навчальних закладах області, центрах професійно-технічної освіти служби зайнятості, безпосередньо на виробництві. Саме останнє набуло широкої популярності, адже дає можливість набути практичного досвіду та закріпитися за робочим місцем.
Про те, що стажування на виробництві є необхідним, зважаючи на низьку матеріально-технічну базу наших вузів, говорив і директор Луцького ВПУ будівництва та архітектури Ростислав Собуцький. За його словами, сьогодні на «Модерн-Експо» проходять практику 25 студентів із вишу. І саме такі великі підприємства та компанії визначають зміст професій на ринку праці.
— Я підтримую думку Ростислава Степановича, — каже генеральний директор «Модерн-Експо» Петро Пилипюк, — що майбутнє профтехосвіти та вищої освіти саме у тісній співпраці з потенційними роботодавцями, і ми готові до цього. Коли приходять на практику, скажімо, 25 студентів, то я впевнений, що дев’ять-десять із них залишаться в нас. Бо до нас відправляють кращих, а ми з тих кращих відбираємо ще кращих. І вони, наче пластилін, із якого можна щось ліпити. Погано, що у них немає досвіду, проте добре, що немає негативного досвіду. Надіємося, що саме молодь дасть імпульс для подальшого розвитку компанії.
Півроку тому, за словами пана Пилипюка, розпочалась активна робота компанії з центрами зайнятості. А старт дав семінар, організований обласною службою зайнятості, де була можливість поспілкуватися та почути про проблеми ринку праці в регіоні.
Сьогодні на підприємстві проходить практику сорок чоловік із трьох навчальних закладів — Луцького вищого професійного училища, технічного університету та ВПУ будівництва й архітектури. Тут використовують найновіші технології. Металообробка, зварювання повністю комп’ютеризовані. Всі присутні на засіданні комітету мали можливість побачити, як працюють на підприємстві за допомогою лазерних комплексів. Незважаючи на те, що обладнання тут найсучасніше, студенти успішно його опанували.
Випускник ПТУ №2 Андрій Мороз із 22 березня працює зварювальником. Упевнено відповідає, що з майбутньою професією визначився та залишається на підприємстві. В інструментальному цеху зустріли випускника Луцького технічного університету Романа Павлюка. Він на підприємстві вже півроку — працює токарем. Йому довелось опанувати станок із програмним забезпеченням. Одначе запевнив, що це було не надто складно, тож за кілька тижнів навчання він уже сам приступив до роботи.
Петро Пилипюк розуміє проблеми сучасної освіти та навіть ладний надавати вузам свою виробничу базу для проведення занять, звісно, в розумних межах. Але, на жаль, каже, поки що інтерес із боку керівників освітніх закладів малий. Запорукою успіху на підприємстві, як запевняє генеральний директор, є знання іноземних мов. А у цьому напрямку також маємо прогалини в нашій освіті.
— Бо ж ми інтегруємось у Європу, — пояснює Петро Пилипюк. — І якщо непоганого інженера ще можна знайти, то щоб він ще й іноземну знав — це малоймовірно.
Людмила Шишко, газета "Відомості UA" від 26.05.2011 року
Ефективність виробництва визначають умілі кадри
У цьому переконалися члени обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення під час останнього засідання, яке цими днями відбулося на СП ТОВ «Модерн-Експо».
Характеризуючи стан ринку праці на Волині, заступник директора обласного центру зайнятості Алла Чубара відзначила: торік рівень зайнятості населення зріс із 57,4 відсотка, що зафіксований у 2009 році, до 58,2 відсотка. Рівень безробіття серед населення знизився: він становить 8,5 відсотка. Станом на 1 травня цього року на обліку в центрах зайнятості перебувало 14,5 тисячі шукачів вакансій. Служба зайнятості на цей час у своїй базі мала 1434 вільні робочі місця: переважно у торгівлі, громадському харчуванні, сфері обслуговування, сільському господарстві. Напруга на ринку праці зумовлена великим навантаженням на одне робоче місце.
- В середньому в області на одну вакансію претендувало 11 осіб, - сказала Алла Миколаївна. - При цьому якщо в Луцькому районі та обласному центрі чисельність незайнятих громадян перевищувала кількість вакансій у 3-6 разів, то у Камінь-Каширському, Любомльському та Турійському районах - більш як у 30 разів.
Відтак проблема працевлаштування незайнятих мешканців сільських територій залишається досить гострою, і на це звернули увагу у своїх виступах голова обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення Едуард Стоєв - заступник голови облдержадміністрації, Анастасій Сохацький - виконавчий директор обласного об'єднання організацій роботодавців та інші, наголосивши на необхідності активніше координувати зусилля влади та працедавців щодо створення нових робочих місць саме на територіях віддалених поліських районів Волині, та сприяння служби зайнятості в їх оперативному укомплектуванні.
- Служба зайнятості завжди відкрита до такої співпраці, - запевнила начальник відділу організації професійного навчання обласного центру зайнятості Жанна Хаймик, доповідаючи про професійне навчання кадрів на замовлення роботодавців. - Щороку понад 1200 роботодавців області замовляють підготовку спеціалістів за сприяння служби зайнятості. Торік на таке навчання було витрачено 2,9 мільйона гривень із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Вартість підготовки одного фахівця - від 274 гривень до 8 тисяч. Найбільше кадрів потребують такі галузі, як автомобільний транспорт та ремонт автомобілів, будівництво, житлово-комунальне господарство, сільське господарство, сфера послуг.
В ході обговорення цієї теми заступник начальника управління освіти Георгій Грушка, виконавчий директор обласного об'єднання роботодавців Анастасій Сохацький, голова Ради Федерації профспілок області Іван Карпомиз звернули увагу на проблему забезпечення випускників професійно-технічних навчальних закладів першим робочим місцем. Щоб отримати чітку інформацію про працевлаштування випускників ПТНЗ, члени координаційного комітету підтримали пропозицію провести взаємну звірку даних про забезпечення першим робочим місцем кожного випускника. Для орієнтації на потреби ринку праці запропоновано також вносити зміни у навчальні плани, активніше залучати працедавців до випускних екзаменів, ширше запроваджувати стажування безпосередньо на виробництві.
Однак для випускників Луцького вищого професійного училища будівництва та архітектури, схоже, ця проблема не така вже нагальна. Бо, як повідомив його директор Ростислав Собуцький, навчальний заклад співпрацює з півсотнею роботодавців, які передусім зацікавлені в якісній підготовці трудових ресурсів.
- Для роботодавця основний капітал - це трудові ресурси, - поділився своїми думками з присутніми Ростислав Степанович. - Нині 25 наших випускників стажуються на «Модерн-Експо». Це підприємство розвивається швидкими темпами. Мене вразило ставлення до підготовки спеціалістів його керівників. Вони готові надавати обладнання, яке коштує дуже дорого, для стажування і виробничої практики наших учнів. Це хороший приклад співпраці, на який потрібно орієнтуватися в майбутньому.
Генеральний директор СП ТОВ «Модерн-Експо» Петро Пилипюк погодився: майбутнє професійної підготовки кадрів робітничих професій - у співпраці професійно-технічних навчальних закладів з підприємствами. Луцьке ВПУ будівництва та архітектури - не єдине з навчальних закладів обласного центру, з яким співпрацює «Модерн-Експо». На цьому підприємстві проходять виробничу практику студенти Луцького національного технічного університету, учні профтехзакладів. Петро Пилипюк вважає кадри головним ключем до виробничих успіхів.
- Хоча у новачків ще немає досвіду роботи, але у них немає й поганих навичок, - сказав Петро Павлович. - Вони швидше переймають ті засади, які, на мою думку, важливіші, ніж професійна підготовка: чесність, оптимізм, самовдосконалення, орієнтованість на результат, взаємна повага, відповідальність. Великий потенційний ресурс - розвиток персоналу, коли можна досягати ефективності виробництва за рахунок розвитку і навчання кадрів. Наші спеціалісти (а середній вік працівників підприємства - 32-33 роки) мають гарні перспективи для розвитку і вдосконалення, адже компанія стрімко розвивається, вийшла на міжнародні ринки, має дочірні підприємства у Росії, Польщі, Німеччині і на Близькому Сході.
«Модерн-Експо» - одне з найбільших у Східній Європі виробників і постачальників торговельного обладнання, обладнання для підприємств громадського харчування та логістичних центрів. Тут застосовуються комп'ютерні технології, лазерні комплекси, роботи, відтак саме у цехах цього підприємства можна побачити, в якому напрямку розвивається економіка. У цьому переконалися члени обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення під час екскурсії цехами «Модерн-Експо».
Валентина Блінова, газета «Волинь нова» від 21.05.2011 року
Економіка потребує компетентних кадрів
Обласна служба зайнятості задоволена минулорічними результатами виконання Територіальної програми зайнятості населення. Так підсумувала зміни на ринку праці Волині директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук на засіданні обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення. Це стало наслідком поєднання зусиль 77 підрозділів влади, працедавців, навчальних закладів, профспілкових та громадських організацій.
Раїса Євгенівна відзначила такі позитивні тенденції ринку праці, який в минулому році почав «одужувати» після світової економічної кризи: в області на 7,7 тисячі осіб збільшилася чисельність зайнятого населення порівняно з 2009 роком, на 60 відсотків зменшилася кількість вивільнених працівників, майже на 2 відсотки скоротилося число тих, хто перебував у стані вимушеної неповної зайнятості, водночас майже на 7 відсотків зросла кількість безробітних, які залучалися до активних програм зайнятості населення. В області створено понад 19 тисяч нових робочих місць. Більше половини з них з'явилися завдяки зусиллям підприємців - фізичних осіб. Майже 3 тисячі нових вакансій відкрито на підприємствах, в організаціях та закладах. Найбільш активно ринок праці розвивався торік в оптовій та роздрібній торгівлі, промисловості, на транспорті та зв'язку, в готельному та ресторанному бізнесі.
- Здійснення активних програм соціального захисту від безробіття - це адресна інвестиція в людину, - відзначила керівник обласної служби зайнятості, проаналізувавши хід виконання Територіальної програми зайнятості населення. - Тому зусилля наших фахівців спрямовувалися передусім на підвищення конкурентоздатності шукачів роботи на ринку праці. Понад 40 тисяч осіб охоплено соціальними послугами: сприянням у працевлаштуванні, професійним навчанням, залученням до оплачуваних громадських робіт. Дієвою допомогою безробітним, які мали бажання започаткувати власну справу, стало відновлення одноразових виплат із безробіття для організації підприємницької діяльності. Для цього торік із Фонду загальнообов'язкового соціального державного страхування використано майже 4,5 мільйона гривень. З цього ж Фонду надходили дотаційні кошти роботодавцям для створення нових робочих місць, на які працевлаштовано більше 2300 безробітних осіб.
Про цьогорічні тенденції економічного розвитку Волині на засіданні розповів заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації Олександр Блащук. За його словами, у сфері інвестиційної діяльності надаватиметься перевага інноваційним проектам, спрямованим на підвищення бізнесової привабливості та конкурентоспроможності економіки краю. Прямі вкладення іноземного капіталу надходитимуть для виробництва автобусів і тролейбусів, будівництва птахокомплексу в Холопичах Локачинського, реконструкції тваринницької ферми в Кульчині Турійського районів, запровадження новітніх технологій на підприємстві ВАТ «Луцьк-Фудз». У переліку пріоритетних проектів соціально-економічного та культурного розвитку краю - будівництво перинатального центру та створення комплексу утилізації побутових відходів в обласному центрі, виконання Регіональної програми будівництва доступного житла, виробництво торфових гранул на торфозаводі «Сойнеторф» у Маневицькому районі.
За прогнозом головного управління економіки облдержадміністрації, цього року на Волині передбачається інтенсивний розвиток паливної та харчової галузей, машинобудування, деревообробної промисловості. Збережеться також позитивна динаміка в легкій промисловості та агропромисловому комплексі. Від результатів роботи реального сектора економіки влада очікує поліпшення стану закладів соціальної сфери та добробуту кожного жителя.
Реальність виконання програми соціально-економічного розвитку краю залежить передусім від підготовки трудових ресурсів. Тому, як наголосила директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук, головним пріоритетом у роботі служби зайнятості у 2011 році буде підвищення компетентності учасників ринку праці, а він є досить динамічним і вимагає негайної реакції на нові потреби економіки.
Аби шукачі роботи були заздалегідь готовими до економічних змін, вже торік фахівці центрів зайнятості розширювали спектр навчально-освітніх послуг дорослому населенню. Зокрема, до навчання, що проводилося у 28 закладах, залучено майже 5,5 тисячі осіб. Професійна підготовка та перепідготовка безробітних здійснювалася за більш як 70, а підвищення кваліфікації та стажування - за більш як 100 професіями. Використовувалися різні форми навчання: на замовлення роботодавця, безпосередньо на виробництві, індивідуальне навчання і стажування на робочому місці.
Керівник обласної служби зайнятості бачить подальші перспективи підвищення мобільності і професійності трудових резервів краю передусім у створенні навчального центру державної служби зайнятості на базі обласного навчального центру АПК в Рокинях Луцького району, що буде зорієнтований на професійну підготовку дорослого населення, а також у вдосконаленні системи професійно-технічної освіти, активізації вже створених Центрів кар'єри, робота яких має сприяти працевлаштуванню випускників вишів та коледжів.
Як форма тимчасової зайнятості виправдали себе громадські роботи, завдяки яким керівники територіальних громад мають змогу активно залучати безробітних до благоустрою вулиць та громадських місць населених пунктів, ремонтів соціальних закладів. Торік, приміром, завдяки громадським роботам вдалося здійснити значний обсяг завдань із розчистки меліоративних каналів, облаштувати місця для торгівлі обабіч доріг.
Конкретні і цікаві пропозиції до рішень обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення внесли заступник начальника управління освіти облдержадміністрації Георгій Грушка, виконавчий директор обласного об'єднання роботодавців Анастасій Сохацький, голова ради Федерації профспілок Волині Іван Карпомиз, заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв та інші учасники засідання.
Валентина Блінова, газета "Нова Волинь" від 19 лютого 2011 року
Живи і працюй в Україні
Нещодавно відбулося засідання регіонального координаційного комітету сприяння працевлаштуванню населення, яке проходило на базі Волинського обласного центру зайнятості. Серед учасників - голова комітету, заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв, голова Ради Федерації профспілок області Іван Карпомиз, генеральний директор ВАТ «СКФ «Україна», голова обласного об'єднання організацій роботодавців Володимир Цибульський, директор обласного ЦЗ Раїса Кучмук та інші поважні члени координаційного комітету.
Раїса Кучмук розпочала засідання і повідомила про виконання завдань Територіальної програми зайнятості населення за 2010 р., яка реалізовувалася за рахунок коштів фонду державного страхування, та основні пріоритети в роботі обласної служби зайнятості у 2011-му. Як зазначила Раїса Євгенівна, ситуація на регіональному ринку праці поступово стабілізується і має тенденцію до позитивного розвитку. Адже рівень безробіття на Волині знизився до 9,1% (по Україні - 8,7%), тож чисельність зайнятого населення зросла на 7,7 тис. осіб порівняно з 2009 р. За оперативними даними, в області створено понад 19 тис. нових робочих місць.
- Упродовж 2010-го послугами служби зайнятості скористалося 54968 безробітних, - підкреслила Раїса Євгенівна.
Важливим кроком у роботі центрів зайнятості є те, що з травня 2010 р. відновлено виплату одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, середній розмір якої становить 5700 грн. Минулоріч такою послугою скористалося 787 безробітних.
У 2010-му активізовано діяльність щодо працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій роботодавцям за рахунок коштів Фонду. Таким чином 2323 особи отримали роботу. До того ж, починаючи з липня 2010-го, відновлено працевлаштування випускників вищих і професійно-технічних закладів на перше робоче місце теж за рахунок надання дотацій роботодавцям. Це 115 осіб.
Але, як зазначила Раїса Кучмук, існують пріоритети у виконанні Територіальної програми зайнятості населення. Перш за все, йдеться про підвищення професійної компетенції учасників ринку праці - як роботодавців, так і пошукачів роботи. Тож із цією метою служба зайнятості у 2010 р. організувала навчання для 5384 безробітних, яке проводилося в 28 закладах області, Кримському та Рівненському навчальних центрах державної служби зайнятості та на базі 911 підприємств і організацій. Професійна підготовка та перепідготовка здійснювалася за 72 спеціальностями, а підвищення кваліфікації - за 101 напрямком. Також використовуються різноманітні форми навчання на замовлення самих роботодавців, наприклад безпосередньо на виробництві. Індивідуальне навчання та стажування на робочих місцях пройшов загалом 1491 безробітний у 911 підприємців краю.
- Для допомоги у подальшому працевлаштуванні, самореалізації, для навчання технологіям пошуку роботи створено центри кар'єри у двох університетах краю (волинському і луцькому технічному), а також - у горохівському і рожищенському коледжах, - продовжила директор обласного ЦЗ. - Інноваційною розробкою для поліпшення профорієнтації школярів стали термінали „Живи і працюй в Україні", які вже встановлено в 64 школах. Це тач-скрині з інформацією про професії, навчальні заклади та підприємства України, стан ринку праці, основи законодавства про зайнятість, історії успіху відомих людей. У 2011-му терміналів буде понад 360. До речі, вони викликають зацікавленість не тільки дітей, а й батьків, учителів. Учнів 7-8 класів (у першу чергу сільських навчальних закладів) забезпечуємо профорієнтаційними щоденниками.
Як порада прозвучали слова Раїси Кучмук про те, що професію слід обирати за покликом душі, ту, яка подобається й, звичайно, відповідає індивідуальності людини.
Другим пріоритетом у реалізації Територіальної програми, на думку Раїси Євгенівни, є цілеспрямованість оплачуваних громадських робіт, до участі в яких у 2010-му залучено 11041 особу з тих, хто перебуває на обліку в ЦЗ. Це і облаштування меліоративних каналів (наприклад, у с. Бійниця Локачинського р-ну), і впорядкування місць придорожньої торгівлі (близько 50), до прикладу –у с. Замшани Ратнівського р-ну.
Цікавим також є проект, запропонований обласною службою зайнятості, - „Запроси на рідну Волинь", мета якого - розкривати принади рідного краю. Адже у нас є що показати гостям і туристам, котрі приїжджають в область.
Ще один важливий напрямок програми - соціальна реклама праці. За сприяння служби зайнятості проведено 29 презентацій-портретів робітничої професії, серед яких - пекар, бармен, електрогазозварник, швачка, кондитер, птахівник, столяр, перукар та інші. Вони завжди будуть актуальними на ринку праці. Під час таких заходів учасники знайомилися з історією виникнення та описом фаху, адресами навчальних закладів, де можна здобути спеціальність, брали участь у майстер-класах.
- Пропонуємо використовувати для соціальної реклами білборди, - висловила пропозицію керівник обласної служби зайнятості. - Ми маємо п'ять власних.
Також для популяризації того чи іншого фаху центри зайнятості проводять ярмарки професій, дні відкритих дверей, семінари-тренінги, засідання клубів для безробітних.
- Нині йде мова про створення власної навчальної бази державної служби зайнятості на основі Волинського обласного учбового центру підготовки кадрів АПК, що в селі Рокині Луцького району, - зазначила Раїса Кучмук.
- Мета цього проекту - максимально заповнити ті ніші, які не може заповнити професійно-технічна освіта, підсилити її.
- Щодо навчального центру, то є погодження пропозиції з міністром аграрної політики, - доповнив Едуард Стоєв. - Навіть хочемо залучити голову Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні пана Фірташа до лобіювання цього питання: Володимир Цибульський як голова правління обласного об'єднання роботодавців має подати йому клопотання. При цьому профіль закладу залишиться той же.
Також голова комітету запропонував долучати виконавчу владу в районах до розробки планів громадських робіт. Адже на місцях видніше, що потрібно першочергово зробити: чи впорядкувати сільське кладовище, чи ФАП.
Стосовно тенденцій розвитку Волині виступив заступник начальника головного управління економіки облдержадміністрації Олександр Блащук. Він відмітив, що основні напрямки у кожному виду діяльності зазначені в Програмі економічного і соціального розвитку області на 2011 р., а також у державних та регіональних цільових програмах, що відповідають пріоритетам розвитку краю цьогоріч (за умови затвердження на черговій сесії обласної ради). Зокрема Олександр Аркадійович підкреслив, що в 2011-му продовжиться реалізація проектів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності області, розпочатих у минулих роках, серед яких - організація виробництва автобусів і тролейбусів на ПАТ АК „Богдан Моторе", будівництво птахокомплексу у с. Холопичі Локачинського р-ну, реконструкція тваринницької ферми у с. Кульчин Турійського р-ну, впровадження новітніх технологій на ВАТ „Луцьк-Фудз". Сформовано перелік регіональних проектів, котрі мають бути реалізовані в рамках національних. Це, наприклад, будівництво перинатального центру в м. Луцьк. Також Олександр Блащук назвав пріоритети економічного розвитку краю і в інших сферах.
На завершення був ухвалений проект рішення із внесеними поправками, які пропонували члени координаційного комітету. Едуард Стоєв підсумував роботу, подякував за плідну працю.
Наталія Главнічек, газета «Волинська газета» від 17.02.2011 року
